Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

3. Katechizm Kościoła Katolickiego

3. КАТЕХИЗМ   КАТОЛИЦЬКОЇ   ЦЕРКВИ
(ЗАКОН   БОЖИЙ)

Святість в житті неможливо реалізувати без пізнання правд віри, які дав нам Божественний Вчитель. Для пізнання істин віри служить КАТЕХИЗМ.

У 1994 року з’явився фундаментальний документ «Катехизм Католицької Церкви» («Катехизм Католицької Церкви» був затверджений раніше, бо папою Іваном Павлом ІІ 11 жовтня 1992 р.) – всеохоплююча книга з викладенням засад діяльності Католицької Церкви в сучасних (модерних) умовах. Деякі коментатори вважають, що лише за цей визначальний документ Іван Павло ІІ має увійти до історії Церкви.

 Факт появи цього видання у Вселенській Церкві сам по собі досить знаменний, бо вже в перші роки після II Ватиканського Собору стала відчутною потреба такого Катехизму, який увібрав би в себе основні соборові рішення та дух традиції. Але що означає катехизувати, сама катехиза взагалі? Щоби відповісти на це питання та побачити всю значущість появи нового ККЦ, слід звернутися до витоків християнської проповіді Євангелія. Апостоли проповідували Добру Новину, охрещували, почавши від зіслання Святого Духа. Бо такою була остання заповідь нашого Спасителя, і перші християни ретельно її дотримувалися. Слово “катехиза, катехизувати” походить від грецького слова “katechesis”, що означає “возвіщаю, проповідую” – так називалося навчання, що передувало хрещенню. Протягом певного часу той, хто бажав прийняти Св. Тайну Хрещення, пізнавав основні правди Христової науки за допомогою спеціально для того призначених вчителів-проповідників. Не випадково, що багато повчань відомих богословів і святителів мають назву “катехиза”.


3.1. КАТИХИЗА   В   НАВЧАННІ   СВЯТОГО   ЙОСИФА   БІЛЬЧЕВСЬКОГО

У посланні Кардинала Мар’яна Яворського “ЗАКЛИК ДО СВЯТОСТІ” з нагоди 80-ої річниці смерті бл. (нині: святого) Йосифа Більчевського, виданому у Львові 20 березня 2003 р., коротко охарактеризував навчання цього подвижника по відношенню до катехизи.
Йосиф Більчевський “вже на початку свого служіння львівській вівчарні у пастирському посланні «В справі навчання катехизму» 1901 року, він особливо підкреслив потребу навчання катехези дітей, молоді і дорослих. 20 січня 1905 року блаженний архієпископ видав інше пастирське послання (...) «Молодість, злітай над рівень», скероване до учнів середніх шкіл та вчительських семінарій, в якому підкреслює потребу знань правд віри та потребу жити згідно з Євангелієм.
В справі навчання катехизму блаженний виступав при різних нагодах, можна сказати, що на цю тему він говорив постійно. В промові, скерованій до катехетів, зібраних у Львові 1907 р., він підкреслив, що «Найвищою метою навчання є провадження молоді до Ісуса так, щоб вона Його покохала і ніколи в житті Його не залишила. А шукати нам треба Ісуса там, де говорять Його уста, б’ється серце, здригається Божество – отже, в Його Святому Письмі». «Не вагаюся навіть сказати, доводив блаженний Більчевський, що тривалий добрий результат релігійного виховання залежить не тільки від нас, священиків, а, перш за все, від атмосфери, яка панує в батьківському домі і від тих, кого шкільна інструкція називає душею школи, від вчителів та вчительок».
 Беручи активну участь в катехетичних курсах у Відні, архієпископ виголосив реферат на тему «Катехит у середній школі – душпастир учнів». В своєму виступі він зазначив, що катехит не тільки вчитель правд Божих, але й, передусім, душпастир. Його діяльність в школі має бути спрямована на пізнання учнями правд надприродних, на освячення учнів через прийняття ними святих таїнств, на керування учнями і привчання до постійного порядку християнського життя. Отже, катехизація має бути виразом турботи про учнівську душу, а не тільки звичайним переказом правд віри.
 Під час канонічних візитів в дієцезії блаженний Йосип особливо звертав увагу на знання правд віри у дітей, молоді і навіть дорослих. Він писав: «Немає більшої радості для єпископа, як те, коли дітвора добре знає та розуміє катехизм».
 Нічого дивного, що, констатуючи різноманітні недоліки в цій галузі, 1911 р. він видає нове пастирське послання під заголовком «Вчити, вчити, вчити!». В цьому посланні блаженний стверджує, що «повне незнання основних катехизисних правд відводить від Бога і від віри...». За занепадом знань іде ще більший занепад моральності: розпуста, пияцтво, злодійство, і навіть злочинна практика обмеження дітей в родинах. В людини, яка зовсім не пізнала своєї віри, не можна знайти ні волі права, ні порядного життя” [1].


3.2. ЗНАЧЕННЯ   КАТИХИЗИ   ПІСЛЯ   ІІ   ВАТИКАНСЬКОГО   СОБОРУ

 II Ватиканський Собор поставив перед Церквою нові завдання, і стало очевидним фактом, що, проголошуючи Боже слово, потрібно застосовувати підходи, відповідні до духовних потреб людини нашого часу. Адже не є таємницею, що збайдужілий до свого духовного життя світ вже не приймав тих пояснень, які сягали ще середньовічної катехизи. Це не означає, що ця катехиза не була доброю, як це часто можна почути про середньовічну Церкву. Але, як це завжди буває, новий час ставить нові питання. Напрям, який виник після II Ватиканського Собору, став називатися антропологічним, бо в основу цієї катехизи лягло питання: яке значення сьогодні має для людини Боже Об’явлення? Як допомогти людині зрозуміти план і суть Божого спасіння щодо неї?

Катехизм Католицької Церкви навчає, що сповідувані у «Символі віри» чотири основні прикмети Церкви: єдність, святість, соборність і апостольство, є нерозривно пов’язані між собою. Церква не отримала їх від самої себе. То Христос Святим Духом дає своїй Церкві єдність, святість, соборність і апостольство. І то Він закликає її здійснювати кожну з цих прикмет. Кожна з цих прикмет – це дар і завдання водночас.

Катехизм Католицької Церкви відразу пригадує: тільки віра здатна пізнати, що Церква черпає свої прикмети зі свого Божественного джерела. Отже, феномен Церкви, явище Церкви, по суті, повністю не є зрозумілими без дару віри. Тоді бачиться тільки її зовнішній аспект.

 Катехизм – це не лише фундаментальний документ, який розкриває всі аспекти життя Церкви. Катехизм – Закон Божий – це викладення і пояснення істин віри.

Катехизм Католицької Церкви підкреслює, що від самого початку ця єдина Церква виявляє велику різноманітність, яка походить від багатства Божих дарів, і є безліч осіб, які їх отримують. Єдиний Божий народ охоплює різні народи і культури.


3.3. ІВАН   ПАВЛО   ІІ   ПРО   КАТИХИЗУ   І   НОВИЙ   КАТИХИЗМ

Святіший Отець Іван Павло II означив катехизу досить просто і зрозуміло у своєму “Апостольському повчанні про катехизу в наш час”: “Загалом, можна вважати, що катехиза є вихованням дітей, молоді і дорослих у вірі, що охоплює в окремий спосіб навчання християнської науки, яка подана в систематичний спосіб з ціллю впровадження в повноту християнського життя” (Апостольське поучення «Catechesi trаdendae»).

 Святіший Отець Іван-Павло ІІ підчас зустрічі з українськими єпископами (УГКЦ) так говорив про значення нового “Катехизму Католицької Церкви”:
 “Іншим фундаментальним завданням, на яке мають звернути увагу ваші Церкви є розгалужена компетентна й осучаснена катехиза, звернена як до дорослих, так і до молодих поколінь. У цьому вам стане великою допомогою Катехизм католицької Церкви, який незабаром буде опублікований українською мовою. Він становить провидінне знаряддя задля свого цілісного й систематичного викладу католицької віри близьким і далеким. Однак, треба нагадати, що катехитичне навчання становить тільки один із елементів ширшого введення до християнства, що передбачає, поруч із звіщанням правд віри, виховання навиків до особистої та літургічної молитви, досвід братерської спільності та приготування до церковного служіння. Тільки цілісна християнська формація може привести до осягнення специфічної мети катехизи, що «полягає у тому, щоб за Божою допомогою розвинути віру, яка ще є у зародку, у повному сприянні та щоденному живленні християнського життя вірних будь-якого віку», щоб учень Ісуса Христа міг навчитись «думати, як Він думав, оцінювати, як Він оцінював, діяти, згідно з Його заповідями, надіятись, згідно з Його закликом» (Апостольське поучення «Catechesi trаdendae», 20).” [2].


 

3.4. Struktura Katechizmu Kościoła Katolickiego

3.4. СТРУКТУРА   КАТЕХИЗМУ   КАТОЛИЦЬКОЇ   ЦЕРКВИ

Сам ККЦ складається з чотирьох частин, які в свою чергу поділені на глави та артикули.
Перша частина називається “Визнання віри” та містить в собі правди про пізнання людиною Бога, джерела і сенс віри та пояснення Символу віри. Частина ця складається з таких розділів: 1) “Вірую” – “Віруємо”; 2) Християнське визнання віри. Наприкінці кожного з 12-и артикулів є короткий підсумок викладу.

У другій частині Катехизму під заголовком “Здійснювання християнського таїнства” викладено науку Церкви про Божественну Літургію та Святі Тайни. Частина ця складається з двох розділів: 1) Сакраментальна ікономія; 2) Сім святих таїнств Церкви. Після обговорення таїнств є глава під назвою “Інші літургійні відправи”, яка складається з двох артикулів: 1) Благословення і освячення; 2) Християнський похорон.

Назва третьої частини ККЦ – “Життя у Христі”. У ній говориться переважно про людину, її щастя, мораль, гріх. Важливими є розділи, присвячені життю суспільства та соціальній справедливості. У цій частині містяться пояснення десяти Божих Заповідей. Частина ця складається з таких розділів: 1) “Покликання людини – життя у Святому Дусі”; 2) “Десять Заповідей”.
Перший розділ – Покликання людини – життя у Святому Дусі – складається з трьох глав: 
Глава перша – “Гідність людської особи” – складається з восьми (8) артикулів: 1) “Людина – образ Бога”; 2) “Наше покликання до блаженства”; 3) “Свобода людини”; 4) “Моральність людських учинків”; 5) “Моральність пристрастей”; 6) “Моральна свідомість (сумління)”; 7) “Чесноти”; 8) “Гріх”.
Глава друга – “Людська спільнота” – складається з трьох (3) артикулів: 1) “Особа і суспільство”; 2) “Участь у суспільному житті”; 3) “Соціальна справедливість”.
Глава третя – “Боже спасіння: закон і благодать” – складається з трьох (3) артикулів: 1) “Моральний закон”; 2) “Благодать та оправдання”; 3) “Церква – мати і вихователька”.
Другий розділ – “Десять Заповідей” – складається з двох глав, які охоплюють, звичайно, десять артикулів.
Глава перша – “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю” – присвячена першій, другій та третій Заповідям.
Натомість глава друга – “Люби ближнього твого, як самого себе” – обговорює четверту, п’яту, шосту, сьому, восьму, дев’яту та десяту Заповіді.

Остання, четверта, частина нового Катехизму присвячена християнській молитві і дає розуміння того, чим є молитва, якою вона є і була в різні часи та в різних обставинах. Частина ця складається з двох розділів:
Перший розділ – “Молитва у християнському житті” – складається з трьох глав:
Глава перша – “Одкровення молитви” – складається з трьох (3) артикулів: 1) “У Старому Завіті”; 2) “У повноті часу”; 3) “У час Церкви”. 
Глава друга – “Традиція молитви” ” – складається з трьох (3) артикулів: 1) “Біля джерел молитви”; 2) “Шлях молитви”; 3) “Провідники в молитві”.
Глава третя – “Життя молитви” – складається з двох артикулів: 1) “Форми вираження молитви”; 2) “Молитва як боротьба”.
Другий розділ – “Молитва Господня «Отче наш»” – подає тлумачення цієї молитви і складається з трьох (3) артикулів: 1) “Короткий зміст усього Євангелія”; 2) “Отче наш, що єси на небесах”; 3) “Сім прохань”.


3.5. УКРАЇНСЬКИЙ   ПЕРЕКЛАД  
“ КАТЕХИЗМУ   КАТОЛИЦЬКОЇ   ЦЕРКВИ”

Український переклад “ККЦ” був виданий у 2002 Синодом Української Греко-Католицької Церкви у 2002 р. Видання катехизму побачило світ наприкінці 2002 року завдяки зусиллям владики Софрона Мудрого, Єпарха Івано-Франківського. 3 квітня 2003 року в Дзеркальному залі Львівського національного університету ім. Івана Франка відбулася презентація перекладу Катехизму Католицької Церкви українською мовою.


3.6. КАТЕХИЗМ   ДЛЯ   УГКЦ

Потрібно сказати, що розпочато також працю над окремим катехизмом для УГКЦ. Звичайно, “Катехизм Католицької Церкви” створено із врахуванням західної традиції, однак він вже може стати основою для катехизмів різних помісних Церков, які б враховували їхні культурні особливості та богословські традиції, як про це неодноразово говорив сам Папа Римський Іван Павло II. Розуміючи це, також УГКЦ – її єпископат та богослови турбуються, щоби вірні УГКЦ якнайшвидше отримали Катехизм своєї помісної Церкви для зміцнення віри та поглиблення життя у Христі.
У слові до читачів українського перекладу ККЦ Верховний Архієпископ Любомир Гузар написав:
“Бажаю звернути Вашу увагу на такий факт . Наука Христова є одна і та сама для усіх, Віра Христова також та сама для усіх католиків незалежно від того, якого б обряду вони не були і до якої Помісної Церкви неналежали б. Натомість богословське розуміння Богом об’явлених Правд може бути іншим у різних культурах, як бувають різними літургійні обряди. Тому читач Катехизму Католицької Церкви мусить бути готовим до того, щоб деякі богословські спроби пояснити суть нашої віри видадуться йому дещо незвичними. Не слід цим тривожитися. Маючи перед собою вже основний текст, з часом і наша Церква дасть своїм вірним богословські пояснення на основі власної традиції. Святіший Отець у своєму вступному слові передбачає це”.
 11-14 квітня 2005 року в м. Львові проходила богословська науково-практична конференція, присвячена написанню Катехизму УГКЦ “Христос – наша Пасха”. Після завершення конференції голова Синодальної катехитичної комісії Преосвященний Владика Петро Стасюк, Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії й Океанії, та голова Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ с. Луїза Цюпа, СНДМ, написали спільний лист до владик, голів єпархіальних катехитичних комісій, директорів катехитичних центрів, катехитів, духовенства, монаших чинів і згромаджень.


Примітки:

[1] Кардинал Мар’ян Яворський. Послання “Заклик до святості” з нагоди 80-ої річниці смерті бл. (нині: святого) Йосифа Більчевського. Львів, 20 березня 2003 р. //
http://www.rkc.lviv.ua/Cx1D.php3?L=u&D=r

[2] Зустріч Івана Павла ІІ з єпископами УГКЦ //
http://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/speeches/2001/documents/hf_jp-ii_spe_20010624_ucraina-meeting-episc_uc.html

[3] Повний текст цього листа знаходиться в статті “Яким буде новий Катехизм” // http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/04/18/4503/
та на web-сайті:
http://www.ucu.edu.ua/ukr/current/chronicles/article;1269/


Література:

“Катехизм Католицької Церкви”. Львів, 2002.
“Катехизм или наука всем православным хр(и)стияном к повчению вельми полезно з латинского языка на русский язык ново преложоно. Друкован оу Вильни, року Бож. нарож. 1585, з дозволеньем старших”
Малий катехизм. Тимків, А. Апостольська Візитатура Української Католицької Церкви в Німеччині. 119 с. 21см. Німеччина, 1946.
о. Др. М.І. Любачівський, “Катехизм для парохів”, Нью-Йорк – Мюнхен 1961. 358 с.
“Катихизм християнської віри”, “Церква в потребі” 1989. 238 с.
“Катехизис християнської віри”. – Львів, 1990.
Протоиерей Серафим Слободской, «Закон Божий», [Почаев] 2002. 769 с.
Протоієрей Серафим Слобіцький, “Закон Божий”, Київ 2003. 654 с.
Кардинал Мар’ян Яворський. Послання “Заклик до святості” з нагоди 80-ої річниці смерті бл. (нині: святого) Йосифа Більчевського. Львів, 20 березня 2003 р. //
http://www.rkc.lviv.ua/Cx1D.php3?L=u&D=r
“Яким буде новий Катехизм” //
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/04/18/4503/
та на web-сайті:
http://www.ucu.edu.ua/ukr/current/chronicles/article;1269/

 

Święta

Wtorek, XXVII Tydzień zwykły
Rok B, II
Dzień Powszedni

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
9776688

Statystyki

Zegar