Beresteczko
BERESTECZKO (БЕРЕСТЕЧКО)
Parafia pw. Trójcy Świętej i św. Andrzeja; kaplica pw. św. Tekli.
Krótki rys historyczny:
Miasto w rejonie horochowskim (obwód wołyńskim), nad Styrem; 2 tys. mieszk. (1991). W 1569 wraz z Wielkim Księstwem Litewskim włączone do Korony; w XVI w. prawa miejskie; własność Prońskich; w końcu XVI i w 1. poł. XVII w. ważny ośr. arian, m.in. działał tu Jędrzej Wiszowaty; 1651 miejsce bitwy wojsk polskich pod dowództwem króla Jana II Kazimierza z wojskami kozacko-tatarskimi pod dowództwem Bohdana Chmielnickiego i chana Islama Gireja (zakończonej ugodą w Białej Cerkwi); od 1765 własność Zamoyskich, od 1795 Platerów; od 1795 w zaborze rosyjskim; 1919–39 w Polsce; IX 1939–41 pod okupacją sowiecką; 1941–44 niemiecka; 1945–91 w Ukraińskiej SRR.
Kościół parafialny pw. Trójcy Świętej jest późnobarokową trzynawową budowlą. Na zewnętrznej ścianie kościoła pod tynkiem miało się niegdyś znajdować malowidło historyczne przedstawiające bitwę pod Beresteczkiem, prawdopodobnie pędzla ks. Prechtla. Według tradycji w 1853 roku ówczesny proboszcz kazał je zabielić, aby je ocalić od zniszczenia przez Rosjan. Wnętrze kościoła było bogato ozdobione w stylu rokokowym. Ściany i sklepienie pokryte były freskami pędzla ks. Józefa Prechtla, trynitarza z czasów Stanisława Augusta Poniatowskiego. Okazały wielki ołtarz zdobiły pełne wdzięku rzeźby rokokowe. Rokokowe były także ołtarze boczne, w których umieszczone były obrazy świętych trynitarskich, również pędzla ks. Prechtla, którego 16 obrazów znajdowało się w kościele beresteckim. Były tu też obrazy i freski Cormaroniego, z początków XIX wieku. Kościół konsekrowany był przez bpa Kaspra Kazimierza Cieciszowskiego w 1831 r. W 1889 r. został odnowiony przez proboszcza ks. Leopolda Tuzinkiewicza. Po 1945 r. kościół uległ całkowitej dewastacji. Kościół pw. Trójcy Świętej został przez władze państwowe oddany grekokatolikom (którzy jak dotąd nie rozpoczęli jego restauracji). W bocznej nawie zachowały się fragmenty rozbitej płyty epitafijnej z białego marmuru ku czci Wiktora Witosławskiego (+1889). Cztery lata władze państwowe odmawiały rejestracji parafii – co uczyniono dopiero 9 kwietnia 1996 roku.
Na zrujnowanym cmentarzu parafialnym (ok. 1,5 km od dawnego kościoła parafialnego) staraniem ks. prał. Ludwika Kamilewskiego, który tu dojeżdżał w połowie lat 90 XX wieku, została odnowiona kaplica grobowa Raciborowskich, która obecnie spełnia rolę świątyni parafialnej. W pobliżu kaplicy pochowani są proboszczowie beresteccy, m.in. Leopold Tuzinkiewicz i Wiktor Oraczewski (+1941). Cmentarz był niegdyś ogrodzony murem, obecnie wokół niego jest ogrodzenie z siatki i nie pasą się już na nim krowy, jak w latach siedemdziesiątych i osiemdziesiątych XX wieku.
Adres parafii:
вул. Богуна, 20
45765 м. Берестечко
Горохівський р-н, Волинська обл.
Proboszcz: Ks. Grzegorz Oważany
ur. 1. VII 1974 r.
św. kapł. 24. V 2003 r., Łuck
mianowany proboszczem: 14. IX 2007 r.
Adres zamieszkania:
вул. Князя Острозького, 16
35600 м. Дубно, Рівненська обл.
tel.: (03656) 4-36-63
Obsługiwane parafie:
Parafia pw. św. Jana Nepomucena, Dubno;
Parafia pw. Trójcy Świętej i św. Andrzeja
Parafia pw. Wniebowstąpienia Pańskiego, Horochów.
Берестечко
БЕРЕСТЕЧКО
Парафія Пресвятої Трійці, каплиця св. Теклі.
Короткі історичні відомості:
Місто у Горохівському р-ні Волинської обл., над р. Стир; 2 тис. мешканців (1991 р.). Колишня власність Боговітів; у 1569 р. разом із Великим Князів-ством Литовським приєднане до Корони; у XVI ст. магдебурзьке право, влас-ність Пронських, згодом – Лящинських і Корчинських (фундаторів мурова-ного костелу); в кінці XVI ст. і в 1 пол. XVII ст. – важливий осередок аріан (в т.ч. тут діяв Єнджей Вішовати); у 1651 р. відбулася велика битва між ко-зацько-татарськими військами під проводом Богдана Хмельницького та польськими військами під проводом короля Яна II Казимира (закінчилася угодою в Білій Церкві); від 1765 р. власність Замойських, від 1795 р. – Плятерів; від 1795 р. – у складі Російської імперії; в 1919-39 рр. – у складі Польщі.
Парафіяльний костел Пресвятої Трійці збудований у 1711-1733 рр, на місці старого дерев’яного XVI ст.; від 1698 р. тут існував конвент оо. Тринітаріїв, який було скасовано царем у 1832 р. Це тринефна будівля епохи пізнього бароко. На зовніш-ній стіні під штукатуркою колись знаходилася фреска, на якій було зображено битву під Берестечком, ймовірно, пензля брата-тринітарія Юзефа Прехтля. Згідно переказів, у 1853 р. тоді-шній парох наказав її забілити, щоб врятувати фреску від знищення росіянами. Інтер’єр костелу був багато оздоблений у стилі рококо. Стіни та склепіння теж були вкриті фресками пензля бр. Прехтля. Прекрасний великий вівтар оздоблювали майстерні різьблення в стилі рококо. У цьому ж стилі були вико-нані бічні вівтарі, в яких були розміщені ікони святих із Ордену Тринітаріїв, також намальованих бр. Прехтлем. Загалом у храмі було 16 створених ним образів; були також образи Кормароні поч. XIX ст. Костел був консекрований єпископом К. Цецішовським у 1801 р. У 1889 р. парох Леопольд Тузінкєвіч провів повну реста-врацію храму. Після 1945 р. костел відібрано у віруючих кому-ністичним режимом, будівля поступово руйнувалася. Вже за не-залежності храм чомусь було віддано греко-католикам, проте вони ще до цього моменту жодного ремонту не розпочали.
Державна влада відмовляла в реєстрації парафії понад чоти-ри роки – зареєстровано її лише 9.04. 1996 р. На сьогодні вірні збираються у гробовій каплиці Раціборовських, відновленій ста-раннями о. прелата Людвіка Камілевського, який обслугову-вав цю парафію на початку 90-х рр. XX ст. Каплиця знахо-диться на зруйнованому парафіяльному цвинтарі (бл. 1,5 км від костелу). Поблизу каплиці поховані берестецькі парохи, в т.ч. о. Леопольд Тузінкєвіч і о. Віктор Орачевскі († 1941 р.).
Адреса парафії:
вул. Богуна, 20
45765 м. Берестечко
Горохівський р-н. Волинська обл.
Парох: о. Гжегож Оважани
Нар.: 1.07. 1974 р.
Свячення: 24.05. 2003 р.
Дата номінації: 14.09. 2007 р.
Адреса проживання:
вул. князя Острозького, 16
35600 м. Дубно
Рівненська обл.
тел. (03656) 4-36-63
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Святої Трійці, Каплиця св. Теклі;
Парафія Вознесіння Господнього, Горохів;
Парафія св. Йоана Непомука, Дубно.
Cumań
CUMAŃ (ЦУМАНЬ)
Parafia pw. św. Teresy od Dzieciątka Jezus; kościół parafialny wybudowany w 1936 r.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość w rejonie Kiwerce w obwodzie wołyńskim; Dawne centrum dóbr ołyckich książąt Radziwiłłów.
Kościół parafialny kościół pw. św. Teresy od Dzieciątka Jezus (dawniej: św. Argentinusa), murowany, został wybudowany w 1936 r. przez księcia Janusza Radziwiłła. Parafię erygowano w 1939 roku z podziału parafii ołyckiej. Wcześniej był to kościół filialny. Obecnie kościół ten funkcjonuje pod wezwaniem św. Teresy od Dzieciątka Jezus, choć zmiana ta nie jest poparta odpowiednim dokumentem prawnym.
W 1943 r. w kościele zrobiono skład, a w latach 50. XX wieku został zamieniony na dom kultury. Kościół nie został oddany wiernym. Od 1994 roku, kiedy w wyniku starań ks. prał. Ludwika Kamilewskiego, katolikom oddano jedną nawę, odprawiana jest tu Msza św. W głównej nawie nadal znajduje się sala kinowo-teatralna.
Adres parafii:
вул. Червоноармійська
45233 с. Цумань Ківерцівський р-н.
Волинська обл.
Proboszcz: vacat
Administrator: Ks. Jerzy Pohnerybka
ur. 11 VI 1970 r.
św. kapł. 15 IV 2003 r.
data nominacji: 21 IX 2004 r.
Adres zamieszkania:
вул. Шевченка, 1
45263 смт. Олика
Ківерцівський р-н.
Волинська обл.
tel. _______________
Цумань
ЦУМАНЬ
Парафія Всіх Святих; парафіяльний костел мурований, збудо-ваний у 1936 р.
Короткі історичні відомості:
Село в Ківерцівському р-ні Волинської обл.; колишні олицькі маєтності князів Радзівілів.
Парафіяльний костел Всіх Святих (колись: св. Аргентинія), мурований, збудований у 1936 р. князем Янушем Радзівілом. Парафія виникла у 1939 р. внаслідок поділу олицької парафії. Костел раніше був філіальним; зараз храм носить ім’я св. Тере-зи від Дитяти Ісуса.
У 1943 р. в костелі зроблено склад, з 50-х рр. XX ст. тут зна-ходився Будинок культури. У 1994 р. завдяки старанням о. пре-лата Людвіка Камілевського католикам було віддано один неф храму, проте центральний неф і надалі використовується як кіно-театр. Храм на даний момент не повернено.
Адреса парафії:
вул. Червоноармійська
45233 с. Цумань Ківерцівський р-н.
Волинська обл.
Парох: vacat
Адміністратор: о. Юрій Погнерибка
Нар.: 11.06. 1970 р.
Свячення: 15.04. 2003 р.
Дата номінації: 15.04. 2003 р.
Адреса проживання:
вул. Шевченка, 1
45263 смт. Олика
Ківерцівський р-н.
Волинська обл.
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Пресвятої Трійці, Олика;
Парафія Благовіщення Пресвятої Діви Марії, Клевань.
Dubyszcze
DUBYSZCZE (ДУБИЩЕ)
Parafia pw. św. Matki Bożej Fatimskiej i Wszystkich Świętych; kaplica parafialna w pomieszczeniu należącym do Domu Kultury; kościół w budowie.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość w rejonie rożyszczeńskim (obwód wołyński), gdzie osiedliło się wielu przesiedleńców spod Czarnobyla. Wybudowano dla nich 350 domów.
Spora część nowych mieszkańców Dubyszcza okazała się wyznania rzymskokatolickiego. Pierwsze nabożeństwa w mieszkaniach przesiedleńców z okolic Czarnobyla zaczął odprawiać ks. Marek Gmitrzuk. W 1995 roku została zarejestrowana parafia rzymskokatolicka. Prawie trzy lata Msze św. były odprawiane w domu prywatnym.. Obecnie wierni gromadzą się nie niedzielnej liturgii w niewielkim pomieszczeniu w Domu Kultury. Z wielkimi trudnościami udało się uzyskać zezwolenie władz na budowę świątyni.
Adres parafii:
45109 Dubyszcze, rejon rożyszczeński
45109 смт. Дубище, Рожищенський р-н
Proboszcz:
Ks. Roman Burnik, 1962, 1995 (Lwów)
1996 – proboszcz
Adres zamieszkania:
45100 Rożyszcze, ul. Gagarina 23
вул. Гагаріна, 23
45100 м. Рожище
Волинська обл.
тел.: (03268) 2-62-16
Дубище
ДУБИЩЕ
Парафія Всіх Святих і Матері Божої Фатімської; парафіяльна ка-плиця в Будинку культури; костел будується.
Короткі історичні відомості:
Селище в Рожищанському р-ні., Волинської обл., де оселилося багато пере-селенців з-під Чорнобиля – для них збудовано 350 будинків. Велика частина мешканців – католики.
Спочатку Богослужіння відправляв у приватних помешкан-нях о. Марек Ґмитжук. У 1995 р. була зареєстрована римсько-католицька парафія, проте ще 3 роки Меси відправлялися у бу-динках парафіян. Зараз вірні збираються на недільну Літургію в невеликому приміщенні в Будинку культури. З великими труд-нощами вдалося отримати дозвіл влади на будівництво храму.
Адреса парафії:
вул. Гагаріна, 23
45100 смт. Дубище
Рожищенський р-н
Волинська обл.
Парох: о. Роман Бурник
Нар.: 27.12. 1962 р.
Свячення: 16.12. 1995 р.
Дата номінації: 1.01. 1996 р.
Адреса проживання:
вул. Гагаріна, 23
45100 м. Рожище
Волинська обл.
тел.: (03268) 2-62-16
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Преображення Господнього, Рожище.
Hołoby
HOŁOBY (ГОЛОБИ)
Parafia pw. św. Michała Archanioła; kościół parafialny z XVIII wieku, murowany.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość w rejonie kowelskim w obwodzie wołyńskim.
Murowany kościół pw. św. Michała Archanioła w Hołobach został wybudowany przez podstolego podolskiego Stefana Jaruzelskiego (lub: Jeruzalskiego?), a uposażony w 1718 roku przez Józefa Jaruzelskiego. W 1786 roku wojewoda czernihowski Ludwik Wilga dobudował do kościoła kaplice. W dniu 24 kwietnia 1786 roku kościół spłonął w wyniku uderzenia pioruna. Wspomniany L. Wilga odbudował kościół w 1793 roku. Konsekrował go w 1802 roku bp Kacper Cieciszowski. Był on w stylu barokowym z rokokowym wystrojem wnętrz (m.in. w postaci fresków przypisywanych znanemu w Polsce i na Wołyniu malarzowi Szymonowi Czechowiczowi), miał plan krzyża i wysoką wieżę.
W czasie I wojny światowej w 1916 roku kościół został poważnie zniszczony przez wojska niemieckie. W latach 1929-1930 został on gruntownie odrestaurowany przez wiernych i staraniem ks. Franciszka Czechmestrzyńskiego (+1964), który był zarazem ostatnim proboszczem tej parafii (w latach 1924-1945). Tuż przed II wojną światową w 1938 roku, z inicjatywy konserwatora mgr Z. Rewskiego przystąpiono do odnowienia wspomnianych fresków w prezbiterium kościoła. Pracy tej dokonał artysta malarz Jerzy Ostrowski z Krakowa.
W 1945 roku miejscowe władze w kościele urządziły skład soli i przez prawie pół wieku kościół ten służył jako magazyn, ulegając dewastacji.
Parafia hołobska została na nowo zarejestrowana w dniu 26 grudnia 1995 roku. Jednak ze względu na trudności z odzyskaniem świątyni czynione przez różne czynniki (wcześniej, rozporządzeniem nr 122 z 21 maja 1992 roku kościół był przekazany parafii Ukraińskiej Cerkwi Prawosławnej) spotkania z parafianami oraz nabożeństwa i Msze św. odbywały się w prywatnym domu państwa Mykoły i Nadiji Andrusiuk. Przez niemal dwa lata parafianie zbierali się w domu mieszkalnym i modlili się między innymi o odzyskanie świątyni, aż w końcu dzięki przychylności władz obwodowych w Łucku, rejonowych w Kowlu i lokalnych w Hołobach, kościół wraz z przyległą plebanią, został latem 1997 roku został przekazany katolikom. Od tego czasu remontem i odbudową kościoła zajmuje się ks. proboszcz Marek Gmitrzuk oraz dziekan łucki ks. prałat Ludwik Kamilewski.
Adres parafii:
45070 Hołoby, ul. Hruszewskiego 3
45070 Голоби, вул. Грушевського, 3
Proboszcz:
Vacat
Administrator:
Ks. Grzegorz Oważany, mgr, ur. 1 VII 1974, 24. V 2003 (Łuck),
24. V 2003 – administrator
Adres zamieszkania:
43016 Łuck, ul. Katedralna 17
43016 м. Луцьк, вул. Кафедральна, 17
tel. (03322) 72-20-23
Голоби
ГОЛОБИ
Парафія Архангела Михаїла; парафіяльний костел XVIII ст, мурований.
Короткі історичні відомості:
Селище міського типу в Ковельському р-ні. Волинської обл. Колись це було древнє укріплене старослов’янське городище, знищене татарами в XIII ст. Опис луцького замку з 1545 р. стверджує, що назва селища походить від “головби” – возії лісу. Від XVIII ст. – власність Вільгів. Тут був їхній палац з розкішним садом та палацом; на сьогодні збереглася тільки одна в’їзна вежа. Згодом володіння Підгороденських та графів Ронкірів. У 1863 р. у Голобах збудовано залізничну станцію, яка під час повстання 1900 р. була спа-лена.
Мурований костел Архангела Михаїла в Голобах збудова-ний подільським підстільничим Стефаном Ярузельським (Єрузельським?) у 1700-18 рр., облаштований у 1718 р. коштом Юзефа Ярузельського. У 1783 р. чернігівський воєвода Людвік Вільга добудував до костелу дві каплиці. 24.04.1786р. костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 р. Консекрував храм у 1802 р. єпископ Каспер Цецішовський. Будівля спочатку була однонефною, з високою вежею; після добудови каплиць отримала план хреста. Споруда костелу виконана в бароковому стилі, інтер’єр же був у стилі рококо (у т.ч. там були фрески відомого в Польщі та на Волині художника брата-тринітарія Юзефа Прехтля). Під час І світової війни в 1916р. храм був значно пошкоджений німець-кими військами. У 1929-30 рр. він був ґрунтовно реставрова-ний стараннями віруючих та о. Франциска Чехместшинського († 1964 р.), який був останнім парохом цієї парафії (у 1924-45 рр.). Перед II світовою війною, у 1938 р., за ініціативою реставрато-ра З. Ревського розпочалося відновлення вищезгаданих фресок; праці над їх реставрацією виконав художник Єжи Островский із Кракова. У 1945 р. комуністичний режим влаштував у костелі склад солі; за майже півстоліття варварського викорис-тання храм поступово руйнувався.
Голобська парафія була наново зареєстрована 26.12.1995 р. Проте, оскільки виникли труднощі з поверненням храму закон-ному власникові (раніше, згідно із розпорядженням №122 від 21.05.1992 р, костел було передано Українській Православній Церкві), богослужіння та молебні відбувалися у приватному будинку Миколи та Надії Андрусюків. Майже два роки три-вала ця ситуація, аж врешті завдяки прихильності обласної влади в Луцьку, районної в Ковелі та місцевої в Голобах, костел влітку 1997 р. було передано католикам.
Адреса парафії:
вул. Грушевського,
35070 смт. Голоби
Ковельський р-н.
Волинська обл.
Парох: vacat.
Адміністратор: о. Гжегож Оважани
Нар.: 1.07. 1974 р.
Свячення: 24.05. 2003 р.
Дата номінації: 21. 09. 2004 р.
Адреса проживання:
вул. Кафедральна, 17
43016 м. Луцьк тел.: (0332) 72-20-23
Horochów
HOROCHÓW (ГОРОХІВ)
Parafia pw. Wniebowstąpienia Pańskiego; kościół parafialny pw. Wniebowstąpienia Pańskiego (w schematyzmie z 1938 r. – pw. Znalezienia Krzyża Świętego) wykorzystywany jest niezgodnie z przeznaczeniem.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość rejonowa w obwodzie wołyńskim. Jedne z pierwszych miast Wołynia, pierwsza wzmianka w Latopisie Ipatijowskim z 1240 roku. W pierwszej połowie XV w. – własność wielkiego księcia litewskiego Świdrygiełły. W 1450 r. rozporządzeniem króla Kazimierza IV Jagiellończyka Horochów z okolicznymi wioskami został nadany na własność Oleazarowi Szyłowiczowi, a w 1487 miasto przechodzi we własność Sanguszewiczów, których później zaczęto nazywać Sanguszko-Koszyrskimi. Prawo magdeburskie od 26. VII 1699 roku. W 1870 r. zostało pozbawione prawa magdeburskiego. Podczas II wojny światowej miejsce działalności OUN-UPA.
Pierwszy kościół pw. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i Znalezienia Krzyża Świętego został zbudowany w 1619 roku, a konsekrowany w 1626 r. przez bpa Stanisława Łubieńskiego. W 1718 r. kasztelanka wołyńska Joanna Wielhorska zbudowała nową świątynię 1802 r. kościół spłonął, a w 1808 r. hr Walery Strojnowski, ówczesny właściciel Horochowa, zbudował nową świątynię; konsekrował ją w tymże roku bp Hieronim Strojnowski. W 1939 r. parafia liczyła 2287 wiernych. Obecnie kościół jest używany przez władze miejskie Horochowa.
Adres parafii:
ul. Szewczenka 4, 45700 Horochów, obw. wołyński
вул. Шевченка, 4, 45700 м. Горохів, Волинська обл.
Proboszcz:
Ks. Aleksander Hamalijczuk, ur. 3. XII 1970, wyśw. 29. VI 1999 (Łuck)
Od 1. VII 2001 – proboszcz
Miejsce zamieszkania:
ul. Ostrogskiego 16, 35600 Dubno, obw. rówieński
tel.: (03656) 4-36-63
вул. Острозького, 16, 35600 Дубно, Рівненська обл.
Obsługiwane parafie:
Parafia pw. św. Jana Nepomucena w Dubnie;
Parafia pw. Trójcy Przenajświętszej w Beresteczku;
Parafia pw. Wniebowstąpienia Pańskiego w Horochowie.
Горохів
ГОРОХІВ
Парафія Вознесіння Господнього; костел Вознесіння Господ-нього (в схематизмі 1938 р. – Віднайдення Всечесного Хреста) використовується не за призначенням.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. Одне з найдревніших міст Волині, пер-ша згадка в Іпатіївському літописі під 1240 р. У І половині XV ст. – власність великого князя литовського Свидригайла. У 1450 р. указом короля Казимира IV Ягелончика Горохів з навколишніми селами віддано у власність Олезару Шиловичу, у 1487 р. місто переходить у власність Сангушків, яких пізніше стали називати Сангушко-Кошерськими. Магдебурзьке право від 26.07.1600 р. У 1870 р. позбавлене магдебурзького права. Під час II світової війни – місце діяльності ОУН-УПА.
Перший костел Успіння Пресвятої Діви Марії і Віднайден-ня Всечесного Хреста збудований у 1619 р., консекрований у 1626 р. єпископом Станіславом Лубенським. У 1718 р. Иоанна Вельгорська, волинська каштелянка, збудувала новий храм. У 1802 р. костел згорів, а в 1808 р. граф Валерій Стройновський, тодішній власник Горохова, збудував новий храм; консекрував його в тому ж році єпископ Ієронім Стройновський. У 1939 р. парафія нараховувала 2287 вірних.
Зараз костел використовується міською владою.
Адреса парафії:
вул. Шевченка, 4
45700 м. Горохів
Волинська обл.
Парох: о. Олександр Гамалійчук
Нар.: 3.12. 1970 р.
Свячення: 29.06. 1999 р.
Дата номінації: 1.07. 2001 р.
Адреса проживання:
вул. князя Острозького, 16
35600 м. Дубно
Рівненська обл.
тел. (03656) 4-36-63
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Пресвятої Трійці, Берестечко;
Парафія св. Йоана Непомука, Дубно.
Kamień Koszyrski
KAMIEŃ KOSZYRSKI (КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ)
Parafia pw. św. Michała Archanioła; kościół parafialny pw. św. Michała Archanioła i św. Antoniego; kaplica pw. św. Michała Archanioła na cmentarzu przykościelnym.
Krótki rys historyczny:
Miasteczko rejonowe w obwodzie wołyńskim nad rzeką Cyr – ok. 7 tys. mieszkańców (1993). Pierwsza wzmianka w źródłach piśmiennych z 1196 r., kiedy książę wołyński Roman Mścisławowicz zbudował w tym miejscu twierdzę. Drewniana cerkiew pw. św. Eliasza z 1700 r., przebudowana w 1886 r. w stylu architektury moskiewskiej; Cerkiew Narodzenia Bogurodzicy (1723) posiada oznaki stylu barokowego.
Dominikański klasztor i kościół pw. św. Michała Archanioła ufundował w 1637 r. wojewoda wołyński książę Adam Aleksander Lubartowicz Sanguszko. W 1648 kościół wraz z klasztorem zostały spalone przez zbuntowanych chłopów. Podniesiony z ruin kościół w 1832 r. został skasowany przez władze rosyjskie i zamieniony na cerkiew moskiewską. Nowy kościół został wybudowany w latach 1830-1837 przez wiernych i konsekrowany w 1858 r. przez bpa Kacpra Borowskiego. Ostatni proboszcz i dziekan kamieńskokoszyrski ks. Jan Markul opuścił placówkę w 1944 roku. Po 1945 r. kościół został zamknięty i sprofanowany przez władze sowieckie. Urządzono w nim wytwórnię ciastek i słodyczy. Stan ten trwa do chwili obecnej. Kilka lat temu w czasie wichury został zerwany dach.
Odrodzona parafia została zarejestrowana w dniu 29 lipca 1993 roku. Pierwsze nabożeństwo odprawił o. Roger Mularczyk w dniu 26 września 1993 r. w domu p. Zdzisława Kawałka. Kościoła zajmowanego przez zakład wyrobów cukierniczych nie udało się odzyskać. Dzięki staraniom ks. prał. Ludwika Kamilewskiego wiernym zwrócono zniszczoną kaplicę na cmentarzu. Pracami remontowymi kierował o. Zygmunt Majcher OFM. Odrestaurowana kaplica została poświęcona w dniu 1 czerwca 1996 r. przez bpa Stanisława Padewskiego, ówczesnego biskupa pomocniczego diecezji kamieniecko-podolskiej. Po kierunkiem o. Zygmunta Majchera OFM w następnych latach został wybudowany nowy kościół pw. św. Michała Archanioła i św. Antoniego, który został konsekrowany przez bpa Marcjana Trofimiaka w dniu 24 czerwca 2005 roku.
Adres parafii:
44500 Kamień Koszyrski, zaułek Narodów 8
44500 Камінь-Каширський, пров. Народів, 8
Proboszcz:
O. Tadej (Jevhen) Fostakovśkyj OFM, mgr, ur. 6. I 1977, wyśw. 6. VI 2003
Wikariusz:
O. Augustyn (Henadij) Siciński OFM, mgr, ur. 19. X 1959, wyśw. 10. VI 2006
Adres zamieszkania:
45000 Kowel, ul. Werbickiego 1-a
tel.: +380 (3352) 346-22
45000 Ковель, вул. Вербицького, 1-а
Камінь-Каширський
КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
Парафія Архангела Михаїла; мурований парафіяльний костел.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. над р. Цир; 7 тис. мешканців (1993 р.). Перша згадка у письмових джерелах відноситься до 1196 р., коли волинський князь Роман Мстиславович збудував тут фортецю. Дерев’яна церква св. Іллі 1700 р., перебудована в 1886 р. у стилі московської архітектури; церква Різдва Богородиці (1723 р.) з ознаками стилю бароко.
Домініканський монастир (домініканці тут були від 1637 р. до 1832 р., до царської конфіскації) і костел св. Михаїла Арханге-ла заснував своїм коштом 1637 р. волинський воєвода князь Адам-Олександр Любартович Сангушко. У 1648 р. костел ра-зом із монастирем був спалений збунтованими селянами. Храм було відбудовано, проте, у 1832 р. царський режим його відібрав і віддав Православній Церкві. Новий костел збудовано в 1830-37 рр. силами віруючих, консекровано храм у 1858 р. єписко-пом Каспером Боровським. Останній парох і декан Камінь-Каширська о. Ян Маркуль виїхав у 1944 р. Після 1945 р. костел було насильно замкнено і перетворено на кондитерську пекарню, яка міститься у приміщенні храму і по сьогоднішній день. Кілька років тому бурею на будівлі було зірвано дах.
Відроджена парафія зареєстрована 29.07. 1993 р. Спочатку Богослужіння проводилися у приватних помешканнях, першу Месу відправив о. Рогер Мулярчик у будинку п. Здзіслава Кавал-ка. Завдяки старанням о. прелата Людвіка Камілевського вір-ним повернено зруйновану каплицю на кладовищі. Ремонтом керував о. Зиґмунт Майхер OFM. Консекрував її 1.07. 1996 р. єпископ Станіслав Падевський, тодішній єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії. Нині осередком літургійного життя парафії є новозбудований костел під керівництвом о. Зиґмунта Майхера, який 24 червня 2005 р. консекрував єпископ Маркіян Трофим’як.
Адреса парафії:
пров. Народів, 8
44500 м. Камінь-Каширський
Волинська обл.
Парох: о. Тадей (Євген) Фостаковський OFM
Нар.: 06.01. 1977 р.
Свячення: 6.06. 2003 р.
Дата номінації: 01.09 2010 р.
Вікарій: о. Августин (Генадій) Сіцінський OFM
Нар.: 19.10 1959 р.
Свячення: 10.06. 2006 р.
Дата номінації: 01.09 2007 р.
Адреса проживання:
вул. Вербицького, 1a
45000 м. Ковель
тел.: +380 (3352) 5-18-93
факс: +380 (3352) 5-22-50
E-mail: ofm@kv.ukrtel.net
Парафії, які обслуговуються:
Парафія св. Анни, Ковель;
Парафія св. Станіслава, Луків;
Парафія Пресвятої Трійці, Любомль;
Парафія св. Ізидора, Римачі.
Kiwerce
KIWERCE (КІВЕРЦІ)
Parafia pw. Najświętszego Serca Pana Jezusa; kościół parafialny zbudowany w latach 1929-1933, murowany.
Krótki rys historyczny:
Miasteczko rejonowe w obwodzie wołyńskim – 18 tys. mieszkańców (1999). Kiedyś Kiwerce, były wsią w powiecie łuckim. Posiadały „wyborną glinę garncarską”, kaplicę katolicką i stację „drogi żelaznej kijowsko-brzeskiej”. Według podania, było to niegdyś przedmieście Łucka.
Parafia rzymskokatolicka w Kiwercach powstała niedawno, bo w 1923 roku. Do tego czasu była to część parafii w Łucku. Po utworzeniu parafii rolę świątyni parafialnej spełniała kaplica. Kościół pw. Najświętszego Serca Jezusa został wybudowany w latach 1929-1933 ze składek wiernych. Wznoszeniem świątyni kierował i ostatnim przedwojennym proboszczem był ks. Tadeusz Bączkowski (ur. 1877). Kościół został poświęcony w 1933 r. przez bpa Adolfa Piotra Szelążka.
Po drugiej wojnie światowej, w 1945 roku, kościół został zamknięty przez władze radzieckie. Na początku lat 90. XX wieku zniszczona świątynia została przekazana do użytku dla Kościoła Prawosławnego. W 1993 roku na nowo odrodziła się parafia rzymskokatolicka, i od tego czasu budynek kościoła był współużytkowany przez dwa wyznania: katolicy gospodarzyli w prezbiterium, które w dniu 24 września 1994 roku poświęcił bp Marcjan Trofimiak ze Lwowa, prawosławni zaś korzystali z reszty kościoła.
Prawosławni z czasem wybudowali nową cerkiew pw. Pokrowy Matki Bożej i cały budynek kościoła został zwrócony katolikom. Fakt zgodnego współistnienia dwóch parafii w jednej świątyni, katolickiej i prawosławnej jest godny podkreślenia. Wielką rolę odegrał tu ks. Bohdan Starowśkyj, dziekan i proboszcz parafii Ukraińskiego Kościoła Prawosławnego Kijowskiego Patriarchatu w Kiwercach.
Od 1993 roku do Kiwerc z posługą duszpasterską dojeżdżał ks. Marek Gmitrzuk i inni kapłani pracujący w Łucku. Od 1996 do czerwca 1998 roku duszpasterzem odrodzonej parafii w Kiwercach był ks. Roman Burnik z Łucka, będący także proboszczem w Rożyszczach. Parafia jest nieliczna – liczy ok. 50 osób. Od czerwca 1998 roku proboszczem w Kiwercach jest dziekan łucki ks. prał. Ludwik Kamilewski. Prace remontowe kościoła zbliżają się do końca. Teren przykościelny został uporządkowany. Stara chata została obmurowana cegłą i zaadaptowana na potrzeby plebanii.
Adres parafii:
45200 Kiwerce, ul. Bojka 6-A
tel.: +380 (3365) 323-42
45200 м. Ківерці, вул. Бойка 6-А
Administrator:
Ks. Andrzej Jakub Małysa, ur. 5. III 1972 r. (Kraków), wyśw. 30. VIII 2009 r. (Łuck),
Od 5. I 2010 r. – administrator.
Ківерці
КІВЕРЦІ
Парафія Пресвятого Серця Ісуса; муро-ваний парафіяльний костел, збудований у 1929-33 рр.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. – 18 тис. мешканців (1999 р.). Колись Ківерці були селом у Луцькому повіті. Згідно письмових джерел, у селі була “прекрасна гончарна глина”, католицька каплиця і станція київсько-брест-ської залізниці.
Римсько-католицька парафія в Ківерцях виникла порівняно недавно, в 1923 р., до того часу село було частиною Луцької па-рафії. Після створення парафії деякий час парафіяльним хра-мом була каплиця. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса збу-довано в 1929-33 р. коштом вірних. Будівництвом храму керу-вав її останній передвоєнний парох о. Тадеуш Бончковський (нар. в 1877 р.). Костел консекрований у 1933 р. єпископом-ординарієм Адольфом Шельонжеком. Після закінчення II світо-вої війни в 1945 р. костел було відібрано комуністами.
На початку 90-х рр. XX ст. зруйнований храм було переда-но Православній Церкві. У 1993 р. наново відродилася римсько-католицька парафія і від того часу будівлю костелу використо-вували віруючі двох конфесій: католики господарювали в пресві-терії, який 24.09.1994 р. освятив єпископ Маркіян Трофим’як, тодішній львівський єпископ-помічник, а православні користувалися рештою храму.
З часом православна громада збудувала нову церкву Покро-ви Матері Божої і вся будівля костелу перейшла до католиків. Варто підкреслити той факт, що в одному храмі у мирі та зла-годі прекрасно співіснували дві парафії – православна та като-лицька. Велику роль відіграв тут священик Богдан Старовський, декан і парох парафії УПЦ КП в Ківерцях.
Католицька парафія в Ківерцях малочисельна – близько 50 чоловік. Нею опікувалися: у 1993-96 рр. – о. Марек Ґмитжук, у 1996-98 рр. – о. Роман Бурник, у 1998-99 р. – о. прелат Людвік Камілевський. На даний момент всі ремонтні праці в костелі заверше-но, для потреб плебанії триває адаптація будинку біля костелу. У 2001-2004 рр. парохом був о. Ґжеґож-Казімєж Міловський. У 2004-2010 рр. адміністратором парафії був о. Василь Жинський.
Адреса парафії:
вул. Бойка, 6
45200 м. Ківерці
Волинська обл.
тел.: +380 (3365) 3-23-42
Адміністратор: о. Андрій-Яків Малиса
Нар.: 05.03. 1972 р.
Свячення: 30. 08. 2009 р. (Луцьк)
Дата номінації: 5. 01 2010 р.
Адреса проживання:
вул. Бойка 6
45200 м. Ківерці
Волинська обл.
тел.: +380 (3365) 3-23-42
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Пресвятого Серця Ісуса, Затурці.
Kowel
KOWEL (
Parafia pw. św. Anny; kościół par. mur. 1995, górna część drewniana z roku 1639 przeniesiona z Wiszenek, pw. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny.
Krótki rys historyczny:
Miasto w obwodzie wołyńskim, nad Turią (dorzecze Prypeci). – 72 tys. mieszk. (1993). Założone na terenie Księstwa Halicko-Włodzimierskiego, wzmiankowane w 1. poł. XIV w.; w XIV w. włączone do Wielkiego Księstwa Litewskiego, 1569 do Korony; 1518 prawa miejskie; od XVI w. znaczne skupisko Żydów (1939 – ok. 13 tys. – ok. 60% mieszk.); od 1795 w zaborze ros.; rozwój gosp. w 2. poł. XIX w. po uzyskaniu połączenia z nad
wiślańską linią kolejową; w czasie I wojny świat. 1915–16 w rejonie Kowela walki rosyjsko-austriackie; w okresie międzywojennym w granicach Polski; IX 1939–41 pod okupacją radz. (deportacje ludności w głąb ZSRR), 1941–44 pod okupacją niemiecką, w końcu 1941 rozstrzelano kilkuset Żydów; V–VII 1942 getto; 1945–91 w Ukraińskiej SRR.Pierwszy drewniany kościół parafialny pw. św. Anny został wzniesiony ok. 1551 roku. Po zniszczeniach został odbudowany w 1710 roku przez wojewodę wołyńskiego. Konsekrowany w 1725 roku przez bpa Stefana Rupniewskiego. Po pożarze w 1854 roku parafianie razem z proboszczem ks. Michałem Boratyńskinm wybudowali nową, również drewnianą świątynię, która była cennym zabytkiem sakralnego budownictwa drewnianego. W kościele tym znajdował się
cudowny obraz Matki Bożej przeniesiony z Mielnicy.W latach 1924-1931 na placu otrzymanym od magistratu staraniem miejscowych parafian, kolejarzy, ofiarodawców z całej Polski i Polonii amerykańskiej wzniesiony został nowy, murowany, największy kościół w diecezji łuckiej pw. św. Stanisława, Biskupa i Męczennika – “Kościół – Pomnik Krwi i Chwały”. Inicjatorem budowy był miejscowy proboszcz ks. prał. Feliks Sznarbachowski (ur. 1867, wyśw. 1899, zm. 1931). Po jego śmierci dzieło budowy kontynuował ks. infułat
Marian Tokarzewski (ur. 1874, wyśw. 1890, zamordowany przez NKWD).Kościół pw. św. Stanisława był w stylu zwanym gotykiem nadwiślańskim, miał układ krzyżowy. Sklepienie kościoła bogate było w elementy krzyżowe, gwieździste i kryształkowe. Portal nad wejściem od ul. Kolejowej z nadprożem sztukatorskim, z wieloma postaciami klęczących biskupów, fundatorów i budowniczych. Wybuch wojny przeszkodził w zakończeniu budowy świątyni, jej wewnętrznym wykończeniu. W 1944 roku w wyniku działań wojennych, kościół zost
ał częściowo uszkodzony. Całkowicie rozebrany po 1945 roku przez miejscowe władze. Do II wojny światowej dekanat kowelski obejmował 8 parafii: Czersk, Hołoby, Kowel, Maniewicze, Mielnica, Powursk, Turzysk i Zasmyki.Przez prawie 50 lat nie było w Kowlu żadnego stałego duszpasterstwa rzymskokatolickiego. Reaktywowana po latach prześladowań, dopiero jesienią 1992 roku, miejscowa parafia rzymskokatolicka pw. św. Anny pozbawiona była świątyni. Po kilkumiesięcznym gromadzeniu się na Mszę św. w pokoiku jednej z
parafianek, kowelscy katolicy otrzymali w tymczasowe użytkowanie część starego domu, która została przystosowana do sprawowania liturgii.Od grudnia 1994 roku trwają prace budowlane. Najpierw stanęły piwnice, w jakich znalazła miejsce kaplica pw. św. Franciszka z Asyżu. Po wykonaniu dalszych prac powstanie tu także sala katechetyczna i biblioteka parafialna. Na piwnicach zrekonstruowany został zrąb przeniesionego z Wiszenek nad Styrem zabytkowego drewnianego kościoła z 1771 roku. Został on nakryty gontowym
dachem i oszalowany. Prowadzona jest również restauracja grobów na miejscowym cmentarzu rzymskokatolickim.Poświęcenia nowej kowelskiej świątyni dokonał 12 października 1996 roku bp Reinhard Lettmann z Münster w Niemczech, w asyście biskupów pomocniczych Marcjana Trofimiaka ze Lwowa, bp Stanisława Padewskiego z Kamieńca Podolskiego i bp Stanisława Szyrokoradiuka z Żytomierza.
W latach 1992-2006 w Kowlu pracowali Bracia Mniejsi Franciszkanie z prowincji Matki Bożej Anielskiej (d. Reformaci) – w l. 1992-1996 proboszczem był o. Roger Mularczyk OFM, w l. 1996-2005 o. Zygmunt Majcher OFM i w l. 2005-2006 o. Tadeusz Pawłowicz. Obecnie – od 30 czerwca 2006 r. – w parafii pw. św. Anny w Kowlu pracują Bracia Mniejsi Bernardyni.
W latach 199__-200__
pracowały w Kowlu Siostry Orionistki, zaś w latach 200__- 200__ roku pracują tu Siostry Benedyktynki Misjonarki.Parafia kowelska otacza swoją opieką (oprócz Kamienia Koszyrskiego, Lubomla i Łukowa) także Rymacze (4 razy w roku nabożeństwo) Ostrówki (1 raz w roku na cmentarzu). Parafia i Towarzystwo Kultury Polskiej mają pod swoją opieką cmentarz w Kowlu i w Zasmykach, gdzie spoczywają ciała Legionistów i Żołnierzy z 27 Dywizji Wołyńskiej AK.
Adres parafii:
45000 Kowel, ul. Werbickiego 1-a
tel.: +380 (3352) 346-22
450
00 Ковель, вул. Вербицького, 20/30e-mail:
ofmkovel@lutsk.ukrpack.netProboszcz:
O. Tadej (Jevhen) Fostakovśkyj OFM
, mgr, ur. 6. I 1977, wyśw. 6. VI 20031. IX 2010 – proboszcz
Wikariusz:
O. Augustyn (Henadij)
Siciński OFM, mgr, ur. 19. X 1959, wyśw. 10. VI 20061. IX 2007 – wikariusz
Obsługiwane parafie:
Kamień Koszyrski, kaplica pw. św. Michała;
Kowel, kościół par. pw. Wniebowzięcia N.M.P.;
Luboml, kościół par. pw. Trójcy Przenajświętszej;
Łuków, kaplica w domu p
rywatnym;Rymacze, kościół pw. św. Izydora.
Ковель
КОВЕЛЬ
Парафія св. Анни; парафіяльний мурований костел, 1995 р., верхня частина дерев’яна (1639 р.), перенесена з Вишеньок, з костелу Успіння Пресвятої Діви Марії.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. над р. Турія (притока Прип’яті) - 72 тис. мешканців (1993 р.). Засноване на теренах Галицько-Володимирського князівства, перша письмова згадка відноситься до 1 половини XIV ст; у XIV ст. у складі Великого Князівства Литовського, з 1569 р. у складі Корони; 1518р.-магдебурзьке право; від XVI ст. – велика єврейське поселення (у 1939 р. бл. 13 тис. – бл. 60% населення.); від 1795 у складі Російської імперії; інтенсивний господарський розвиток в 2 пол. XIX ст. після побудови залізниці; під час І світової війни в 1915-16 рр. значні російсько-австрійські битви; у міжвоєнний період у складі Польщі; у 1939-41 рр.
– у складі СРСР, у цей час проводилися масові депортації населення в глиб СРСР; в 1941-44 рр. – під німецькою окупацією, у кінці 1941 р. розстріляно кількасот євреїв, 1942 р. – гетто.Перший дерев’яний костел св. Анни збудований бл. 1551 р. Після знищень був відбудований у 1710 р. волинським воєводою, консекрований у 1725 р. єпископом Стефаном Рупневським. Після пожежі в 1854 р. парафіяни разом із парохом о. Михаїлом Боратинським збудували новий, також дерев’яний, храм, який був цінною пам’яткою дерев’яного сакрального будівництва. У цьому костелі знаходилася чудотворна ікона Матері Божої, перенесена з Мельниці. До II світової війни в Ковельський деканат входило 8 парафій: Черськ, Голоби, Ковель, Маневичі, Мельниця, Повурськ, Турійськ та Засмики.
У 1924-31 рр. на площі, отриманій від магістрату стараннями місцевих парафіян, залізничників, жертводавців з усієї Польщі та американської Полонії був збудований новий, мурований, найбільший у Луцькій дієцезії костел св. Станіслава, єпископа і мученика – “Костел-пам’ятник Крові та Слави”. Ініціатором будівництва був місцевий парох о. Фелікс Шнарбаховський (1867-1931). Після його смерті будівництво продовжив о. інфулат Мар’ян Токажевський (народився у 1874 р, замордований НКВД). Костел був збудований у стилі т.зв. надвіслянської готики у плані хреста. Портал був оздоблений скульптурами єпископів, будівничих та фундаторів. Закінчити праці перешкодила II світова війна. У 1944 р. у наслідок бойових дій костел було частково ушкоджено, у 1945 р. повністю розібрано комуністичним режимом.
Майже 50 років у Ковелі не було жодного постійного католицького душпастирства. Місцева парафія св. Анни відновлена після років переслідувань тільки восени 1992 р., була позбавлена храму. Кілька місяців католики збиралися на Месу в кімнаті однієї з парафіянок, потім вдалося тимчасово найняти частину старого будинку, яку пристосували до проведення Літургії. Від грудня 1994 р. розпочалося будівництво нового храму. Збудовано підвали, в яких знаходиться каплиця св. Франциска з Ассізі, реконструйовано зруб перенесеного з с. Вишеньки дерев’яного костелу (1639 р.); будівлю накрито ґонтовим дахом. Планується також будівництво катехістичних класів та парафіяльної бібліотеки. Ведуться реставраційні роботи на католицькому кладовищі. Консекрував новий храм 12.10.1996 р. єпископ Рейнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) з єпископами-помічниками Маркіяном Трофим’яком зі Львова, Станіславом Падевським з Кам’янця-Подільського та Станіславом Широкорадюком з Житомира. Зараз у парафії працюють Брати Менші Францисканці
OFM та Сестри Оріоністки.Адреса парафії:
вул. Вербицького, 1a
45000 м. Ковель
тел.: +380 (3352) 5-18-93
факс: +380 (3352) 5-22-50
E-mail: ofm@kv.ukrtel.net
Парох: о. Тадей (Євген) Фостаковський OFM
Нар.: 06.01. 1977 р.
Свячення: 6.06. 2003 р.
Дата номінації: 01.09 2010 р.
Вікарій: о. Августин (Генадій) Сіцінський OFM
Нар.: 19.10 1959 р.
Свячення: 10.06. 2006 р.
Дата номінації: 01.09. 2007 р.
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Архангела Михаїла, Камінь-Каширський;
Парафія св. Станіслава, Луків;
Парафія Пресвятої Трійці, Любомль;
Парафія св. Ізидора, Римачі.
Lubieszów
LUBIESZÓW (
Parafia pw. św. Franciszka i św. św. Cyryla i Metodego; Kościół parafialny, zbudowany w l. 1761-1786, murowany.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość na Ukrainie (obwód wołyński), nad rzeką Stochód (dopływ Prypeci), w pobliżu granicy z Białorusią; 5,1 tys. mieszk. (1990). Wzmiankowany 1484; siedziba książąt Dolskich, do rozbiorów Polski w Wielkim Księstwie Litewskim; w XVIII w. Lubieszów zasłynął dzięki szkole pijarskiej, do której uczęszczał m.in. w latach 1755-1760 Tadeusz Kościuszko; od 1793 w zaborze rosyjskim; w okresie międzywojennym w
granicach Polski; IX 1939–1941 pod okupacją radziecką, 1941–1944 pod okupacją niemiecką; w l. 1945–1991 w Ukraińskiej SRR. – Z zabytków obecnie w Lubieszowie zachował się jedynie budynek klasztoru Pijarów oraz pozostałości założenia pałacowego Wiśniowieckich (XVIII w.) – brama wjazdowa i park.Pozostały po klasztorze pijarów (fundacja Jana Karola Dolskiego z 1693 r.) budynek jest z XVIII w. W skład kompleksu klasztornego wchodził kościół ozdobiony freskami Ł. Hübla. Niestety w czasach sowieckich po 1945 r. przestał istnieć. Przy wspomnianym klasztorze działała niemal 140 lat znana na Wołyniu szkoła, która miała dobrą bibliotekę, gabinet fizyki, internat.
Obecna parafia mieści się w dawnym konwencie OO. Kapucynów, który powstał dzięki fundacji (z 1756 r.) Jana Antoniego Czarneckiego, kasztelana bracławskiego, i jego małżonki Felicjanny z Czosnowskich. Budowę kościoła pw. św. Franciszka z Asyżu rozpoczęto dopiero w 1761 r., a ukończono w 1786, kiedy to konsekrował go sufragan łucki bp Jan Kaczkowski. W 183
2 roku kapucyński klasztor w Lubieszowie został skasowany. Kapucyni powracają tu w 1929 r. Dnia 30 kwietnia 1934 r. Papieska Komisja “Pro Russia” ustanawia w Lubieszowie misję słowiańsko-bizantyjską w ramach neounii i powierza jej prowadzenie OO. Kapucynom. Ponownej konsekracji kościoła klasztornego pw. św. Franciszka z Asyżu dokonał 7 września 1935 r. błog. bp Mikołaj Czarnecki, Wizytator Apostolski dla katolików obrządku słowiańsko-bizantyjskiego. Różne wydarzenia II wojny światowej prawie całkowicie zniszczyły dorobek działalności misji. W ostatnich latach Związku Sowieckiego w kościele mieścił się klub sportowy, a klasztor był zajęty przez milicję, sąd i prokuraturę. W dniu 21 kwietnia 1992 r. decyzją przedstawiciela prezydenta Ukrainy w obwodzie wołyńskim W.J. Błażeńczuka kościół w Lubieszowie został zwrócony wiernym. Od tego czasu dojeżdżali tu z posługą duszpasterską kolejno: o. Jan Paweł Mucharski OFMCap. (1992-1993), ks. dr Adam Galek (1993-1994), ks. Kazimierz Bolesław Zając (1994-2001).Adres parafii:
44200 Lubieszów, ul. Niezależności 95
44200 Любешів, вул. Незалежності 95Proboszcz:
Ks. Andrzej Maciej Kwiczala
, mgr, 1967, 2000 (Łuck)2001 – proboszcz
Любешів
ЛЮБЕШІВ
Парафія св. Кирила і Мефодія; парафіяльний костел, збудований у 1761-86 рр., мурований.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. над р. Стохід (притока Прип’яті), поблизу кордону з Білоруссю, 5,1 тис. мешканців (1990 р.). Перша письмова згадка 1484 р.; маєтність князів Дольських, у складі Великого Князівства Литовського; у XVIII ст. – відома піярська школа, у якій навчався у 1755-60 рр. Тадеуш Костюшко; від 1793 р. у складі Російської імперії; у міжвоєнний періоду складі Польщі; у 1939-41 – у складі УРСР; у 1941-44 рр. – під німецькою окупацією. З історичних пам’яток збереглися тільки залишки палацового комплексу Вишневецьких: в’їздна брама та парк (XVIII ст.) і будинок монастиря піярів (XVIII ст
.). У склад монастирського комплексу (1693 р.) входив також костел, оздоблений фресками Л. Гюбеля. На жаль, за радянських часів після 1978 р. костел було зруйновано. При вищезгаданому монастирі діяла також майже 140 р. відома на Волині школа, яка мала прекрасну бібліотеку, кабінет фізики та інтернат.Сучасна парафія знаходиться в колишньому конвенті отців капуцинів, який збудовано завдяки фундації (1756 р.) Яна-Антонія Чарнецького, брацлавського каштеляна, і його дружини Феліціани. Будівництво костелу св. Франциска Асізького було розпочато в 1761 р. і закінчено в 1786 р. Консекрував храм луцький суфраган єпископ Ян Качковський. У 1832 р. капуцинський монастир було скасовано; капуцини повернулися сюди тільки в 1929 р. 30.04.1934 р. папська комісія “Pro Rus
sia” встановлює в Любешові слов’янсько-візантійську місію в рамках неоунії і довіряє управління нею оо. капуцинам. Поновно консекрував монастирський храм 7.09.1935 р. єпископ блаженний Миколай Чарнецький, Апостольський Візитатор для католиків слов’янсько-візантійського обряду. Події II світової війни майже повністю знищили результати діяльності місії. В останні роки Радянського Союзу в костелі знаходився спортивний клуб, а монастирські приміщення займали міліція, суд та прокуратура. 21.04.1992 р. рішенням представника Президента України у Волинській обл. В. І. Блаженчука костел у Любешові було повернено вірним. У 1992-93 рр. в місцевій парафії парохом був о. Ян-Павел Мухарський ОРМСар., у 1993-94 о. д-р. Адам Галєк, в 1994-2001 рр. о. Казимир-Болеслав Зайонц.Адреса парафії:
вул. Незалежності, 95
44200 м. Любешів Волинська обл.
Парох: о. Анджей-Мацєй Квічаля
Нар.: 30.01. 1967 р.
Свячення: 10.06. 2000 р.
Дата номінації: 18.11. 2001 р.
Адреса проживання:
вул. Галана, 126
44600 м. Маневичі Волинська обл.
тел.: +380 (3376) 2-20-12
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Святого Духа, Маневичі;
Парафія св. Мартина, Черськ.
Luboml
Luboml
Parafia pw. Trójcy Świętej
Любомль
ЛЮБОМЛЬ
Парафія Пресвятої Трійці; парафіяльний костел збудований в 1412 р., мурований.
Короткі історичні відомості:
Районний центр у Волинській обл. Перша письмова згадка 1287 р. в Іпатіїв-ському літописі як про володіння князя Володимира Васильковича. У 1264 р. він збудував церкву св. Георгія, яка й стоїть й понині; за часів його володарювання тут була одна з найбільших тодішніх бібліотек. У зв’язку із занепадом Галицько-волинського князівства в 1340 р. Любомль переходить до Великого Князівства Литовського; з 1569 р. після Люблінської унії місто у складі Польского королівства. У 1392 р. в Любомлі побував польський король Владислав Ягелло, який дав кошти на побудову костелу; в 1521 р. збудовано синагогу – тут була чисельна іудейська община. Магдебурзьке право з 1541 р. У 1659 р., ухвалою сейму, місто в довічне володіння отримав гетьман Іван Виговський, згодом тут адміністрував Павло Тетеря. З 1671 р. – володіння Виш-невецьких, після 1768 р. – графів Браницьких; у 1782 р. Браницький збудував палац, що існує й понині. Після третього поділу Польщі в 1795 р. Любомль у складі Російської імперії. Після Вітчизняної війни 1812 р. Любомль до 1849 р. належав Браницьким, доки цар не конфіскував їхніх володінь. У 1849 р. прокладено залізничну колію Ковель-Мацєїв-Любомль. У зв’язку з цим Любомль стає значним торговим і промисловим центром, в якому проживало 7 тис. чол. (у 1896 р.). Під час II світової війни місце діяльності ОУН-УПА.
Парафіяльний костел Пресвятої Трійці у готичному стилі збудований у 1412 р., кошти на будівництво дав король Владислав Ягелло. Храм багаторазово горів і перебудовувався і на початку XVII ст. отримав бароковий вигляд, в 1640 р. біля костелу збудовано дзвіницю, теж у стилі бароко.
У 1912 р. костел було відбудовано коштом вірних. У 1938 р. парафія нараховувала 2075 вірних, останнім її парохом (до 16.07.1944 р.) був о. кан. Стефан Ястшенбський, любомльський декан. Внаслідок сумнозвісних волинських подій у 1943-44 рр. парафія опустіла.
У 1945 радянська влада сплюндрувала храм та кладовище, інтер’єр костелу було повністю знищено. Потім у приміщенні храму був склад солі. У 1971-74 рр. під наглядом львівських реставраторів було проведено “відновлення” храму: було розграбовано та спрофановано поховання у підземеллях костелу, розібрано крипту і каплицю біля північної стіни, вкрадену мідну бляху (замість неї поставили цинкову), костел поділено бетонною стелею на 2 поверхи. Потім у храмі була пилорама, згодом була спроба переробити костел на спортивну залу. У 1985 р. цинкову бляху зірвав вітер, в наступному році впала вежа. Після 1990 р. храм знову було покрито бляхою – планувалося зробити тут музей.
Храм було повернено вірним 3.04. 1992 р. Освятив його о. кан. Людвік Камілевський 14.06. 1992 р. У неділю 27.08. 1996 р. в любомльському костелі відбулася урочиста інтронізація копії чудотворного образу Матері Божої Любомльської (оригінал було вивезено в 1944 р. о. Стефаном Ястшенбським до Польщі).
Адреса парафії:
вул. Самохіна, 16
44300 м. Любомль
Волинська обл.
Парох: о. Тадей (Євген) Фостаковський OFM
Нар.: 06.01. 1977 р.
Свячення: 6.06. 2003 р.
Дата номінації: 01.09 2010 р.
Вікарій: о. Августин (Генадій) Сіцінський OFM
Нар.: 19.10 1959 р.
Свячення: 10.06. 2006 р.
Дата номінації: 01.09. 2007 р.
Адреса проживання:
вул. Вербицького, 1a
45000 м. Ковель
тел.: +380 (3352) 5-18-93
факс: +380 (3352) 5-22-50
E-mail: ofm@kv.ukrtel.net
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Архангела Михаїла, Камінь-Каширський;
Парафія св. Анни, Ковель;
Парафія св. Станіслава, Луків;
Парафія св. Ізидора, Римачі.
Łuck
Луцьк
Łuków (d. Maciejów)
ŁUKÓW (ЛУКІВ)
Parafia pw. św. Stanisława, biskupa i męczennika, i św. Anny; kaplica cmentarna w ruinie; kaplica w domu prywatnym.
Krótki rys historyczny:
Łuków (d. Maciejów) jest małym miasteczkiem w rejonie turzyskim.
Murowany kościół pw. św. Stanisława biskupa i św. Anny został w drugiej połowie XVI w. przez kasztelana sandomierskiego Stanisława Maciejewskiego, konsekrowany w 1595 r. przez bp. Stanisława Gomolińskiego, uposażony w 1596 r. fundacją Mikołaja i Anny Sapiehów oraz w 1636 r. donacją Ewy Sapiehy. Świątynia uległa zniszczeniu w dobie potopu szwedzkiego, po czym wojewoda wołyński Atanazy Miączyński wzniósł nowy kościół. W 1870 r. władze carskie skonfiskowały go, oddając Cerkwi prawosławnej. W posiadaniu Kościoła rzymskokatolickiego znalazł się dopiero w 1920 r. Kościół po II wojnie światowej w czasach sowieckich uległ całkowitej dewastacji. Jest on oddany miejscowej wspólnocie katolickiej, ale z uwagi na to, że jest bardzo zniszczony, nabożeństwa odprawiane są w domu prywatnym.
Adres parafii:
44810 Łuków, rej. turzyski, ul. ???
tel.: ???
44810 Луків, Турійський район, вул. ???
Proboszcz:
O. Tadej (Jevhen) Fostakovśkyj OFM, mgr, ur. 6. I 1977, wyśw. 6. VI 2003
1. IX 2010 – proboszcz
Wikariusz:
O. Augustyn (Henadij) Siciński OFM, mgr, ur. 19. X 1959, wyśw. 10. VI 2006 (Żytomierz)
1. IX 2007 – wikariusz
Adres zamieszkania:
45000 Kowel, ul. Werbickiego 1-a
tel.: +380 (3352) 346-22
45000 Ковель, вул. Вербицького, 20/30
e-mail: ofmkovel@lutsk.ukrpack.net
Луків
Maniewicze
Маневичі
Nowowołyńsk
Нововолинськ
Ołyka
Олика
Rożyszcze
Рожище
Torczyn
TORCZYN (ТОРЧИН)
Parafia pw. św. Jana Chrzciciela; kościół parafialny zbudowany w 1778 r., został zniszczony w 1944 r. Nowy kościół parafialny wybudowany w latach 1995-1998 staraniem ks. Marka Gmitrzuka.
Krótki rys historyczny:
Miejscowość w obwodzie wołyńskim. Znany w historii – w letniej rezydencji bpa łuckiego Bernarda Maciejowskiego opracowano projekt Unii Brzeskiej. Ponadto miasteczko to znane jest z tzw. Supliki torczyńskiej (1767), anonimowa broszura polityczna mająca formę manifestu chłopskiego skierowanego przeciw szlachcie. Domagano się w niej zmniejszenia wymiarów pańszczyzny i przyznania chłopom praw do ziemi. Zatytułowana „Projekt konfederacji chłopskiej. Rozpowszechniana w 1769 w języku polskim i ukraińskim na terenach województw: lubelskiego, ruskiego i wołyńskiego.
Pierwszy, drewniany, kościół parafialny pw. Trójcy Świętej i Św. Jana Chrzciciela został ufundowany w 1540 r. przez bpa łuckiego Jerzego Falczewskiego. Parafię erygowano w 1548 r. Nowy kościół rozpoczął wznosić w 1710 r. łucki bp Aleksander Wyhowski, a kontynuowali biskupi Franciszek Kobielski i Antoni Wołłowicz. Mimo tych wysiłków kościół popadł w ruinę. Bp Feliks Turski w 1778 r. wzniósł nowy, drewniany kościół. Został on w 1944 r. spalony przez nacjonalistów ukraińskich.
Nowy kościół parafialny p.w. Trójcy Świętej i św. Jana Chrzciciela został wzniesiony w latach 1995-1998 staraniem ks. Marka Gmitrzuka. Konsekracji nowej świątyni dokonał 14 września 1998 r. ordynariusz łucki bp Marcjan Trofimiak. W dniu 13 marca 2007 r. w Torczynie na terenie przykościelnym (dawny cmentarz katolicki) został pochowany ks. kan. Augustyn Mednis.
Adres parafii:
45612 Torczyn, rejon łucki, ul. Niezależności 3/2
tel./fax: (03322) 270-51
45612 Торчин, луцький район, вул. Незалежності 3/2
Proboszcz: vacat
Administrator:
Ks. Tomasz Czopor, mgr, 19??, 2005 (Łuck),
2006 – administrator
Inne:
Na terenie przykościelnym pochowany jest ks. kan. Augustyn Mednis (1932-2007), KGKM, wikariusz generalny diecezji łuckiej.
Торчин
ТОРЧИН
Парафія Воздвиження Всечесного Хреста; парафіяльний костел збудований в 1778 р., зруйнований в 1944 р. Новий парафіяльний костел збудований в 1995-98 рр.
Короткі історичні відомості:
Місто у Волинській обл. Відоме в історії – у літній резиденції луцького єпи-скопа Бернарда Мацєйовського опрацьовано проект Берестейської унії, крім того місто знане з т.зв. “Торчинської супліки” (1767р.) – анонімної політичної брошури з маніфестом селян проти місцевої шляхти, в якій вони домагалися зменшення обсягів панщини і визнанням селянам прав на землю. Вона була поширена в 1769 р. під назвою “Проект селянської конфедерації” на теренах Люблінського, Руського та Волинського воєводств українською та польською мовами.
Перший, дерев’яний, парафіяльний костел Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя був збудований у 1540 р. на пожертвування луцького єпископа Юрія Фальчевського. Парафію засновано в 1548 р. Новий костел у 1710р. почав будувати луцький єпи-скоп Олександр Виговський, продовжили його справу єпископи Франциск Кобельський та Антоній Воллович. Проте завершити будівництво не вдалося і єпископ Фелікс Турський у 1778 р. збудував новий дерев’яний костел. Храм згорів у 1944 р. Новий парафіяльний костел збудований у 1995-98 рр. стараннями о. Марека Ґмитжука. Консекрував новий храм 14.09. 1998 р. Луцький ординарій єпископ Маркіян Трофим’як. У 2001-2004 роках парохом був о. Гжегож-Казімєж Міловський. У 2005-2006 роках адміністратором парафії був
о. Григорій Оважани. На прикостельній територіїї (колишній католицький цвинтар) 13 березня 2007 року похореноно о. Авґустина Медніса (1932-2007), генерального вікарія Луцької дєцезії.
Адреса парафії:
вул. Незалежності 3/2
45612 смт. Торчин
Луцький р-н.
Волинська обл.
тел./факс: (03322) 9-18-03
Парох: vacat.
Адміністратор: о. Томаш Чопор
Нар.: ?.??. 19?? р.
Свячення: ??.??. 2005 р.
Дата номінації: ??. ??. 2006 р.
Адреса проживання:
вул. Кафедральна, 17
43016 м. Луцьк
тел.: (0332) 2-40-23
Парафії, які обслуговуються:
Парафія Пресвятої Трійці, Затурці.