Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Biografia Bł. Z. Szczęsnego Felińskiego

T. 12 С. Михайлина Алєкса RM, “Слуга Божий Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський (1822-1895). Син Волинської Землі”, Білий-Дунаєць, 1999.
 Biografia wielkiego syna Ziemi Wołyńskiej, Sługi Bożego Zygmunta Szczęsnego Felińskiego, autorstwa s. Michaliny Aleksy, która obecnie pracuje na placówce w Sankt Petersburgu. Z języka polskiego na ukraiński książkę przełożyła Irena Androszczuk.

Biohrafija Błażennoho Z.Sz. Felinśkoho

T. 12 С. Михайлина Алєкса RM, “Слуга Божий Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський (1822-1895). Син Волинської Землі”, Білий-Дунаєць 1999.
 Біографія великого сина Волинської землі, Слуги Божого Зиґмунта- Щенсного Фелінського, авторства с. Михайлини Алєкси, котра нині працює на станиці в Санкт-Петербурзі. З польської мови на українську переклала Ірина Андрощук.

W podziemiach Archikatedry Św. Jana w Warszawie

У   ПІДЗЕМЕЛЛЯХ   АРХІКАТЕДРИ   СВЯТОГО   ІВАНА   У   ВАРШАВІ


 Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський може бути в наш час взірцем справжнього розуміння Божих і людських справ. Цей Слуга Божий безсумнівно заслуговує на більшу пам’ять або повторне відкриття. Його моральна постава, а також постійне духовне вдосконалення у важких, не раз драматичних умовах виразно підтверджують постійно існуючу потребу освячення життя через властиве розуміння і вирішення завдань, які Бог визначив людині. Переконання про винятковість і, на жаль, про недооцінення заслуг архієпископа виразила „Газета Варшавська” у статті, надрукованій 12 квітня 1921 року з приводу урочистого перенесення його останків до катедри Святого Івана: „Ця людина була великого серця і сильного характеру. Як метеор із найчистішим блиском, він пролетів на трагічному фоні політичного життя Польщі 1862-1863 рр., будучи архієпископом митрополитом варшавським і членом Ради Стану.
 Одразу прийнятий із недовірою, багатьма не зрозумілий і напоєний жовчю (...) опинився в пустці двадцятирічного вигнання над берегами Волги, щоб тихо, але активно і плідно жити пізніше в запущеному кутку Галичини. Нинішньому поколінню майже чужий, забутий - стає уособленням короткотривалості людської пам’яті” .
 Справедливість вимагає того, щоб освіжити пам’ять про нього, як про людину, люблячу Бога і Вітчизну, здібну до цілковитої жертви.
 Архікатедральна базиліка Святого Івана Хрестителя у Варшаві стоїть якби зросша з костелом отців єзуїтів при вузькій Святоіванівській вулиці в найстарішій частині міста. Оглядаючи катедру і численні її національні пам’ятки: пам’ятники, скульптури, образи, у лівій наві, одразу при вході, можна зауважити надгробні таблиці - епітафії архієпископів: Зиґмунта Фелінського та Вікентія Попеля, виконані за проектом скульптора Пія Вельонського.
 У підземеллях катедри знаходиться крипта варшавських архієпископів митрополитів. Між іншими саркофаг архієпископа Зиґмунта-Щенсного Фелінського, пастиря-вигнанця, котрий витривало боронив найсвятіші закони Церкви і народу.
 Після довголітніх блукань - за життя і після смерті - повернувся до підземель своєї катедри, з якої насильно його вивезено в трагічні хвилини Січневого повстання.
 Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський, повернувшись із вигнання з Ярославля над Волгою, оселився в Галичині, тому що до Варшави йому не дозволили повернутися. Двадцять останніх років присвятив душпастирській праці серед простих людей у Дзвінячці, тихому, мальовничому селі, розташованому неподалік від Окопів Святої Трійці й Хотиня, у володіннях графині Олени Козєбродзької. Помер у Кракові 17 вересня 1895 року, його останки тимчасово були складені до родинної крипти графів Козєбродзьких у Дзвінячці.
 Після років неволі, коли Польща повернула незалежність, Варшава пригадала про свого пастиря. У 1920 році його останки були перевезені з Дзвінячки до Варшави і складені в сенаторській крипті нижнього костелу Святого Хреста, а через рік, 14 квітня 1921 року, урочисто перенесені та складені в підземеллях варшавської катедри.
 За життя не завжди дооцінюваний, безупинно піддавався критиці, навіть осудженню, але завжди був вірним Церкві та народу. „Патріоти викреслили зі свого списку одного з великих синів Вітчизни. Необачно, розпаленими серцями, була заподіяна кривда людині, котра більше від них відчувала, далі дивилася, міцніше любила, довше страждала. А коли, черпаючи сили з цієї любові до Бога і Вітчизни, взяв на себе обов’язок оборони пригноблених і заступився за них найбільш гідним чином, відносно своїх поглядів, традицій, виховання, переконань, мусив скінчити життя за християнським принципом: Добрий пастир віддав свою душу за своїх овець... Нещодавні критики католицького архієпископа, схилили чола перед своїм пастирем” .
 Отже, „коли входиш у поріг катедри, ступай із пошаною, бо йдеш слідами жертовної крові поляків, і повертайся до праці готовим наслідувати найкращих синів Польщі” .
 Минуло багато років і поколінь від тих кривавих, драматичних днів Січневого повстання, але в певному сенсі історія повторюється і від кожного покоління вимагає повного розвитку і культивування основних цінностей. Носіями цих цінностей, прикладом дій і мислення завжди є великі люди, котрі становлять взірець людства.
 Архієпископ Зиґмунт Фелінський увійшов у історію, як взірець людини із непохитним сумлінням і героїчними чеснотами. Ось його слова: „Не мав жодної претензії щодо того, щоб стати державним діячем; єдиною моєю амбіцією було завжди залишатися в правді, морально бути як прозорий брильянт, а можливо - і чистим як брильянт. Не кажу, що мені це вдалося при великих особистих злиднях, але таким був мій ідеал, моя мрія, а в практичному застосуванні цього принципу можу лише запевнити, що ніколи не грав комедії, і нічого не вчинив із-за розрахунку, а завжди йшов за тим, що рахував правдою або обов’язком”.  

Święta

Czwartek, XXVI Tydzień zwykły
Rok A, II
Wspomnienie św. Teresy od Dzieciątka Jezus, dziewicy, dr Kościoła

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
5445476

Statystyki

Zegar