Danuta Lenik, Ze Wschodu na Zachód
О. Владислав Буковинський народився 22 грудня 1904 р. в Бердичеві. У молодому віці втратив матір, а батько оженився з її сестрою Вікторією, до котрої Владислав завжди ставився з великою пошаною і любов’ю, як до матері. Від дитинства виявляв інтелектуальні здібності й навчався вдома, а потім у гімназії. У 1920 р., втікаючи від більшовиків, вся родина оселилася в Свєнціци. Після екстернатних курсів Владислав здав на атестат зрілості. В Яґеллонському університеті в Кракові право і вивчав політехнічні науки, в 1926 р. вступив до духовної семінарії. Ієрейські свячення отримав 28.06. 1931 р. в Кракові на Вавелі. Після кількох років душпастирської праці в Рабці і в Сухій Бескідській, 18 серпня 1936 р. виїхав на рубежі. Працював викладачем у духовній семінарії в Луцьку, а потім настоятелем Луцької катедри. Під час війни всілякими можливими способами допомагав нужденним. Заарештований НКВД перебував майже рік у в’язниці, й чудом залишився живим під час масового розстрілу в’язнів. Протягом 1945-1954 рр. знову перебував у радянських в’язницях і таборах праці в Луцьку, Києві, Челябінську, Джезказгані. Там, після виснажливої, кільканадцятигодинної праці, відвідував хворих, вділяв таїнства і проводив духовні вправи різними мовами. У 1954 р. був засланий до Казахстану. Там вів підпільне душпастирство і проводив місійні виїзди, зокрема до Алма-Ати, Таджикистану, Актюбінська, Семипалатинська. У 1958 р. був знову ув’язнений на три роки. Після відбуття покарання продовжував у Караганді душпастирську працю в приватних домах. Триразово приїжджав до Польщі, але не хотів тут залишитися всупереч наполяганням приятелів і дуже поганому стану здоров’я, бо бачив потребу душпастирського служіння у віддалених радянських республіках, де не було священиків. Там хотів залишитися аж до смерті й виконував свою послугу навіть будучи хворим. Помер у Караганді 3 грудня 1974 року. Беатифікаційний процес розпочався у Кракові 19 червня 2006 року.
Отець Владислав Буковинський – священик, котрий прожив життя в руках Божого Провидіння. Не чинив видимих знаків і чудес, а, однак, його життя було одним великим чудом, бо прожив пекло війни, таборів і комунізм з піднесеною головою, усміхненим обличчям і щирим почуттям гумору. Ніколи не приховував, що є священиком – а навпаки, відверто це визнавав. Переслідуваний, ніколи не скаржився на переслідувачів, не нарікав на свою долю, а в кожній ситуації покладався на Боже Провидіння, усвідомлюючи своє конкретне покликання, навіть у найбільш нелюдській ситуації. Для хворих, страждаючих, переслідуваних він є взірцем і допомогою з неба, де надалі допомагає так, як за життя зараджував кожній людській біді. Священик, котрий залишив батьківську землю і виїхав на Схід, щоб нести людям Христа і Євангелію, – сьогодні нам, людям, які задивляються на Захід, що захлинувся сучасністю, і гордим громадянам об’єднаної Європи, несе свідоцтво свого героїчного життя. Відкриває перед нами євангелійні істини, що такі актуальні, всупереч далеким відстаням, минаючому часу і мінливим обставинам.
Такими цінностями є: істина, віра, любов, навернення, сумління, милосердя, страждання, свідоцтво, молитва, жертва, довіра і т.д. Цінності, до яких потрібно постійно повертатися, які потрібно впродовж наново відкривати.
Gdzie można nabyć książkę?
***Nowość wydawnicza***
Biblioteka „Wołania z Wołynia” t. 66
Данута Ленік, „Зі Сходу на Захід”.
– Білий-Дунаєць – Остріг, 2009
Danuta Lenik, „Ze Wschodu na Zachód”
Biały Dunajec – Ostróg 2009.
ISBN 978-83-88863-43-1
cena 15,- zł + porto
*******
Książka zawiera następujące rozważania modlitewne: ewangeliczne drogi ks. Władysława Bukowińskiego, refleksje dla cierpiących i zagubionych oraz dla zdrowych i szczęśliwych, drogę krzyżową z ks. Władysławem Bukowińskim i drogę krzyżową z polskimi zesłańcami do Kazachstanu.
Niniejszą książkę można zamawiać pod następującymi adresami:
Stefan Kowalów, „Wołanie z Wołynia”, skr. poczt. 9, 34-520 Poronin, Polska
lub
“Волання з Волині”, вул. Кардашевича, 1, 35800 м. Остріг, Україна
lub
E-mail: vykovaliv@gmail.com