Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Okładka

20. rocznica odnowienia struktur KRK na UKrainie (PL)

List Pasterski

Konferencji Episkopatu Ukrainy

z okazji 20. rocznicy odnowienia struktur

Kościoła rzymskokatolickiego na Ukrainie

 

 

Wielkich dzieł Boga nie zapominajmy...

 

Drodzy Bracia w kapłaństwie,

Siostry Zakonne,

Umiłowany Ludu Boży!

 

Dnia 16 stycznia 1991 roku Sługa Boży papież Jan Paweł II odnowił działalność metropolii lwowskiej we Lwowie i z tym dniem odbył się powrót metropolity do Lwowa po wielu latach wypędzenia. Wraz z odnowieniem archidiecezji lwowskiej zostały przywrócone struktury diecezjalne w Żytomierzu i Kamieńcu Podolskim. Te trzy diecezje obejmowały wówczas całe terytorium Ukrainy wchodząc w skład jednej metropolii lwowskiej. Pierwszym metropolitą po odnowieniu archidiecezji na Ukrainie został mianowany biskup Marian Jaworski. Do momentu tej nominacji był on administratorem apostolskim archidiecezji lwowskiej z siedzibą w Lubaczowie, to znaczy zarządzał tą częścią archidiecezji lwowskiej, która po II wojnie światowej pozostała w granicach Polski. Ustanowiono także biskupów diecezjalnych: księdza Jana Purwińskiego dla diecezji Kijowsko-Żytomierskiej i księdza Jana Olszańskiego dla diecezji Kamieniecko-Podolskiej oraz dwóch biskupów pomocniczych w osobach długoletniego proboszcza lwowskiej archikatedry, ojca Rafała Kiernickiego i księdza Marcjana Trofimiaka, obecnego biskupa diecezji łuckiej.

W tym roku z Bożej Opatrzności obchodzimy dwudziestą rocznicę tamtych wydarzeń, za które pragniemy wyrazić Bogu wdzięczność, a jednocześnie spojrzeć na nie w świetle słów proroka Aggeusza: „Rozważcie czasy obecne i minione” (Ag 2,18).

Rozważając czasy minione, widzimy jak Bóg kieruje dziejami ludzkości nie według ludzkich kryteriów myślenia. W momencie, gdy ze Lwowa w 1946 roku został wydalony ostatni metropolita arcybiskup Eugeniusz Baziak, wydawało się, że Kościół na tych ziemiach ulegnie całkowitej zagładzie. Każdy pogrzeb kapłana w okresie komunistycznym równał się zamknięciu jednej świątyni. Wielu z pośród duchownych zostało poddanych prześladowaniom poprzez wywózki, obozy, czy też pozbawianie praw wykonywania misji kapłańskich. Wierni doznawali szykan z powodu wyznawanej wiary.

 

 

 

Nieliczne czynne kościoły w czasach ideologii komunistycznej zdawały się nikłymi płomykami nadziei i pomocy w bożym życiu duchowym człowieka. Jednak i te nieliczne światła starano się niszczyć. Jeszcze w latach 60-tych brutalnie zabierano wiernym i zamykano kościoły.

Rozważając czasy minione, wspominany także ludzi, którzy mimo trudności wytrwale naśladowali Chrystusa Pana. Dziękujemy Bogu za świadectwo życia i posługę naszych biskupów; cenimy duchową wielkość i społeczne zaangażowanie duchownych i świeckich, znanych i nieznanych, dzięki którym Kościół na Ukrainie przez minione lata rozwijał się i uświęcał. W niespokojnym okresie komunistycznym Boża Opatrzność ciągle prowadziła nas posługując się tymi wyjątkowymi osobami. Nie sposób tu pominąć także rzesze ludzi anonimowych, którzy z całkowitym pietyzmem i namaszczeniem przekazywali wiarę swoim dzieciom i wnukom. To dzięki nim w szczególności stało się możliwe odrodzenie Kościoła metropolii lwowskiej.

Obchodząc dziś dwudziestolecie odrodzenia struktur naszego Kościoła lokalnego, dziękujemy Bożej Opatrzności za to, że „nas uzdolnił do uczestnictwa w dziale świętych w światłości”. To On sam „uwolnił nas spod władzy ciemności i przeniósł do królestwa swego umiłowanego Syna, w którym mamy odkupienie, odpuszczenie grzechów” (Kol 1, 12-13).

Rozważając czasy obecne i wyzwania, jakie stoją przed nami, rozumiemy, że siły do wytrwania w przymierzu z Bogiem powinniśmy szukać w zawierzeniu naszego Kościoła Matce Bożej, naszym świętym i błogosławionym, w szczególności błogosławionemu Jakubowi Strzemię. To dzięki ich przemożnemu wstawiennictwu było możliwe odnowienie i powołanie nowych struktur diecezjalnych, ośrodków parafialnych, seminariów duchownych, przywrócenie w diecezjach działania kościelnej „Caritas”, instytucji, której zadaniem jest świadczenie miłosierdzia najbardziej potrzebującym.

Niech zatem radosne „Te Deum” zabrzmi w dniu obchodów rocznicy we wszystkich kościołach naszej metropolii. Niech opieka Matki Bożej i naszych Patronów broni nas przed zakusami zła i będzie źródłem nadziei na następne lata.

 

Z serca Wam błogosławimy: W Imię Ojca i Syna, i Ducha Świętego.

 

 

Lwów, Uroczystość Ofiarowania Pańskiego

6 stycznia 2011 roku                                                                                            

L.dz. 02/2011

                                                                                                                          

 

                                                                                                                          

                                                                                                                            

Konferencja Rzymsko-Katolickich Biskupów Ukrainy

 

[„Wołanie z Wołynia” nr 1 (98)ze stycznia-lutego 2011 r., s. 3-4.]

20-ta ricznycia vidnovlennia struktur R-KC v Ukrajini (UA)

Річниця відновлення ієрархії Римсько-Католицької Церкви в Україні Папою Йоаном Павлом ІІ та річниця призначення Його Преосвященства, єпископа Маркіяна Трофим’яка, єпископом-помічником Львівської архідієцезії (1991).

 

Пастирський Лист

Конференції Єпископату України

з нагоди 20. річниці відновлення структур

Римсько-Католицької Церкви в Україні

 

                                               Великих діл Бога не забувайте…

 

Дорогі Брати у священстві,

Монахині,

Возлюблений Люд Божий!

 

         16 січня 1991 року Слуга Божий папа Йоан Павло ІІ відновив діяльність Львівської архідієцезії у Львові, й тоді відбулося повернення митрополита до Львова після багатьох літ вигнання. Разом із відновленням Львівської архідієцезії відбулось відновлення дієцезіальних структур у Житомирі та Кам’янці-Подільському. Ці три дієцезії, входячи до складу єдиної Львівської митрополії, охоплювали тоді всю територію України. Після відновлення архідієцезії в Україні першим митрополитом був проголошений єпископ Мар’ян Яворський. До моменту цього призначення він був Апостольським Адміністратором Львівської архідієцезії з осідком в Любачеві, тобто керував тією частиною Львівської архідієцезії, яка після ІІ світової війни залишилася в межах Польщі. Призначено було також дієцезіальних єпископів: отця Яна Пурвінського для Київсько-Житомирської дієцезії і отця Яна Ольшанського для Кам’янецько-Подільської діє цезії та двох єпископів-помічників, а саме довголітнього настоятеля львівської архікатедри отця Рафаїла Кєрніцького і отця Маркіяна Трофим’яка, теперішнього єпископа Луцької дієцезії.

            Цього року, завдяки Божому Провидінню, відзначаємо двадцяту річницю тих подій, за що прагнемо висловити вдячність Богу, а одночасно подивитися на це в світлі слів пророка Аггея: «Розважте часи минулі і прийдешні» (Аг 2,18).

         Розважаючи над минулим, бачимо, як Бог керує людськими діями не за людськими критеріями мислення. Тоді, коли зі Львова в 1946 році був вигнаний останній митрополит архієпископ Євгеніуш Базяк, здавалося, що Церква на цих землях буде цілком знищена. За комуністичних часів кожен похорон священика дорівнював закриттю однієї святині. Багато духовних осіб зазнало переслідувань через заслання, табори чи позбавлення прав виконання ними священицьких обов’язків. До вірних присікувались з приводу визнання віри.

           

Нечисленні діючі костели за часів комуністичної ідеології здавалися тліючими промінчиками надії та допомоги в побожному житті людей. Однак і ці нечисленні вогники намагалися знищувати. Ще в 60-х роках вірним брутально забирали і зачиняли костели.

         Розважаючи про минуле, згадуємо також тих, хто, незважаючи на труднощі, мужньо наслідували Ісуса Христа. Дякуємо Богу за свідчення життя і служіння наших єпископів, цінуємо духовну велич і суспільну участь духовних і світських осіб, відомих і невідомих, завдяки яким Церква в Україні протягом минулих років розвивалася і зміцнювалася. У неспокійний комуністичний період Боже Провидіння постійно провадило нас, послуговуючись цими винятковими особами. Нема можливості згадати тут також незліченну кількість анонімних осіб, котрі з особливим пієтетом і благоговінням передавали віру своїм дітям і внукам. Це зокрема завдяки їм стало можливим відродження Церкви Львівської митрополії.

Відзначаючи нині двадцятиліття відродження структур нашої місцевої Церкви, дякуємо Божому Провидінню за те, що «зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі». Це Він сам «вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина, в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів» (Кл 1, 12-13).

Розважаючи над сучасним і завданнями, які стоять перед нами, розуміємо, що сили для збереження вірності Богові ми повинні шукати в довірі нашої Церкви Матері Божій, нашим святим і блаженним, особливо благословенному Якову Стрепі. Це завдяки їхньому переможному заступництву стало можливим відновлення і утворення нових дієцезіальних структур, парафіяльних осередків, духовних семінарій, відновлення в дієцезіях діяльності «Карітасу», інституції, завданням якої є свідчити милосердя для найбільш потребуючих.

         Тому нехай радісне «Тебе Бога прославляємо» („Te Deum”) пролунає під час відзначення ювілею у всіх храмах нашої митрополії. Нехай опіка Матері Божої і наших Покровителів береже нас від злих намірів і буде джерелом надії на наступні роки.

 

Від серця Вас благословляємо. В імя Отця і Сина, і Cвятого Духа.

 

 

Львів, Урочистість Богоявлення Господнього

6 січня 2011 року

02/2011

 

Конференція Римсько-Католицьких Єпископів України

 

[«Волання з Волині» ч. 1 (98) від січня-лютого 2011 р., 3-4 стор.]

Święta

Wtorek, XXVII Tydzień zwykły
Rok B, II
Dzień Powszedni

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
9776920

Statystyki

Zegar