Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Marcin Krzeczowicz (1468-1470?, przed 1483) (PL)

MARCIN KRZECZOWICZ

1468 – 1470? (przed 1483)

O biskupie tym bardzo mało wiadomo. Jego pontyfikat trwał zresztą dość krótko. Zastąpił on na biskupstwie łuckim przeniesionego do Wilna Jana Łosowicza. Pisze o tym (pod rokiem 1467) współczesny wydarzeniom dziejopis Jan Długosz, którego świadectwo posiada dużą wagę: “Przedostatniego dnia miesiąca września [tj. 29 IX 1467] Mikołaj [Dzierżkowicz z Solecznik], biskup wileński, od jakiegoś czasu tknięty paraliżem, szlachcic polski z rodu Wieniawów, po tym, jak 14 lat [na biskupstwie] zasiadał, zmarł i w katedrze w Wilnie został pochowany. Po którym Jan Łosowicz, mieszczanin wileński, [z pochodzenia] Litwin, [dotychczas] biskup łucki, przez translację nastąpił. W Łucku zaś Marcin zwany Krzeczowicz (Krzeczewicz, Krzeszowski), z pochodzenia Litwin, szlachcic z domu Gryfów [tj. herbu Gryf], otrzymawszy prowizję od papieża Pawła II, nastąpił”. Wspomniana prowizja papieska nosi datę 4 VII 1468. W źródłach watykańskich nowy biskup łucki zapisany został pod samym imieniem, stąd też nie wiemy, która z form nazwiska, niejednakowo podana w różnych kodeksach Długoszowych “Roczników...”, jest właściwa. Staropolscy historiografowie przezwali Marcina “Rzeszowickim”, a nawet “Rzeszowskim”, zaś heraldyk Kacper Niesiecki przypisał go do rodu Ostrowskich z Krzeszowic w ziemi lubelskiej. Jeśli wszakże biskup ten faktycznie był Litwinem (jak podaje Długosz), to zapewne – podobnie jak kilku innych XV-wiecznych pasterzy diecezji łuckiej – posiadał przed swym wyniesieniem kanonikat przy katedrze wileńskiej. W interesującym nas okresie znajdujemy w gronie kapituły katedralnej w Wilnie kilku duchownych o imieniu Marcin, jednak żaden z nich nie występuje w znanych dokumentach jako Krzeczowicz, stąd też trudno pokusić się o identyfikację. Domniemane związki ze stolicą Wielkiego Księstwa Litewskiego późniejszego biskupa pozwalają przypuszczać, iż w r. 1468 jego konsekratorem był poprzednik na stolicy łuckiej, ówczesny ordynariusz wileński Jan Łosowicz (ewentualnie metropolita lwowski Grzegorz z Sanoka).

Po śmierci Marcina Krzeczowicza, który to fakt nowsza literatura kładzie na rok 1470 (jakkolwiek jako o zmarłym wspomina się o nim w źródłach dopiero przy okazji prowizji dla następcy, tj. w r. 1483), na biskupstwie w Łucku nastać miał długi wakat, którego przyczyn – przy obecnym stanie wiedzy – nie jesteśmy władni objaśnić.

 

Krzysztof Rafał Prokop

[Krzysztof Rafał Prokop, Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec – Ostróg 2001, s. 36.]

[“Wołanie z Wołynia” nr 3 (82) z maja-czerwca 2008 r., s. 48.]

 

Marcin Krzeczowicz (1468-1470?, przed 1483) (UA)

МАРТИН КШЕЧОВИЧ

1468 – 1470? (до 1483)

Про цього єпископа відомо небагато. Його понтифікат тривав, зрештою, досить недовго. Він став єпископом після Яна Лосовича, якого перевели до Вільна. Про це пише (рік 1467) сучасник тих подій Ян Длугош, свідоцтво якого має велике значення: «У передостанній день місяця вересня [тобто 29 вересня 1467 року] Микола [Джєржакович із Солечнік], віленський єпископ, від якогось часу паралізований, польський шляхтич із роду Вєнявів, після того, як перебував [на єпископстві] 14 років, помер і в кадедрі у Вільні був похований. Після нього Ян Лосович, віленський міщанин, [за походженням], литвин, Луцький єпископ, був переведений. А в Луцьку, Мартин, званий Кшешович (Кшечевич, Кшешовський), за походженням литвин, шляхтич із дому Грифів [тобто гербу Гриф], отримавши провізію від Папи Римського Павла ІІ, став». Згадана папська провізія датована 4 VII 1468 року. У Ватиканських джерелах новий Луцький єпископ записаний лише під одним ім’ям, тому не знаємо, котра з форм прізвища, неоднаково подана у різних кодексах «Річників» Длугоша, властива. Старопольські історіографи прозвали Мартина «Ряшовицьким», і навіть «Ряшівським», а геральдик Кацпер Нєсєцький приписав його до роду Островських із Кшешовіц на Люблінщині. Однак якщо цей єпископ фактично був литвином (як подає Длугош), то напевно – подібно до кількох інших Пастирів Луцької дієцезії ХV століття – був каноніком при Віленській катедрі перед винесенням на єпископство. У період, який нас цікавить, в ґроні катедрального капітулу знаходимо кілька духовних під іменем Мартин, однак жоден із них не виступає у відомих документах як Кшешович, тому важко спокуситися ідентифікувати їх. Здогадувані зв’язки із столицею Великого Князівства Литовського пізнішого єпископа дозволяють припускати, що в 1468 році його консекратором був попередник на Луцькій столиці, тодішній Віленський ординарій Ян Лосович (можливо, Львівський митрополит Григорій із Санока).

Після смерті Мартина Кшешовича, про яку в новішій літературі пишеться під датою 1470 року (тому що як про померлого про нього згадується в джерелах лише при нагоді провізії для наступника, тобто в 1483 році), на єпископстві в Луцьку мав наступити довгий вакат, причин якого – при нинішньому стані знань із джерел – не маємо можливості пояснити.

Кшиштоф-Рафаїл Прокоп

[Krzysztof Rafał Prokop, “Sylwetki biskupów łuckich”, Biały Dunajec – Ostróg 2001, s. 36]

З польської переклала

Ірина Андрощук

[“Волання з Волині”, ч. 3 (82) від травня-червня 2008 р., стор. 48.]

Święta

Czwartek, VI Tydzień Wielkanocny Rok A, I Dzień powszedni, albo wspomnienie św. Bedy Czcigodnego, Prezbitera i doktora Kościoła, albo wspomnienie św. Grzegorza VII, papieża, albo wspomnienie św. Marii Magdaleny de Pazzi, dziewicy

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
3127729

Statystyki

Zegar