Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Jan Łosowicz (1463-1468) (PL)

JAN ŁOSOWICZ

1463 – 1468

Jan Łosowicz urodził się w rodzinie mieszczańskiej (tak przynajmniej twierdzi współczesny mu kronikarz Jan Długosz) w stolicy Wielkiego Księstwa Litewskiego – Wilnie. Czasu jego przyjścia na świat oraz kręgu rodzinnego nie znamy, podczas gdy późniejsi heraldycy przypisali temuż biskupowi rycerskie pochodzenie wraz z herbem Rozmiar albo Syrokomla. Niewiadome pozostają również etapy jego kariery kościelnej w okresie przed wyniesieniem na biskupstwo łuckie. Jedynie przypuszczać możemy, iż jest on tożsamy z immatrykulowanym w Akademii Krakowskiej w r. 1442 Janem, synem Jana z Wilna (bakalaureat uzyskał w r. 1446) i z poświadczonym w marcu 1462 r. tegoż imienia dziekanem wileńskiej kapituły katedralnej – następcą na owej godności ustanowionego w r. 1459 biskupem w Łucku Wacława Raczkowicza. Odpowiednio zatem wcześniej musiał być Jan kanonikiem katedry w Wilnie.

Po śmierci wspomnianego Wacława Raczkowicza otrzymał Jan Łosowicz od króla Kazimierza IV Jagiellończyka nominację na pasterza diecezji łuckiej. Papież Pius II udzielił mu stosownej prowizji kanonicznej dnia 24 I 1463. O pięcioletnich rządach Łosowicza w Łucku nie posiadamy żadnych szczegółowszych informacji. Wiadomo jedynie, iż to on właśnie uzyskał od monarchy w r. 1465 przywilej nadający prawo miejskie chełmińskie leżącej w dobrach mensae episcopalis na pograniczu Podlasia wsi Parczów (Porchów), która od swego imienia nazwał w związku z lokacją Janowem (dziś Janów Podlaski). Tam też przeniósł rezydencję pasterzy diecezji łuckiej. Jako biskup zasiadał Jan Łosowicz w radzie wielkoksiążęcej, chociaż jako jej członek poświadczony jest źródłowo dopiero w późniejszym okresie – już po swej translacji do Wilna.

Biskupstwo wileńskie przypadło mu z woli Kazimierza IV Jagiellończyka po śmierci poprzedniego pasterza – Mikołaja Dzierżkowicza z Solecznik (+ 29 IX 1467). Papież Paweł II udzielił kanonicznej sankcji tym przenosinom 4 V 1468. Rządy Jana Łosowicza w Wilnie trwały lat trzynaście. Szczególnie wiele troski poświęcał on sprawie rozbudowy sieci parafialnej w diecezji (miał wówczas możność konsekrować liczne nowe kościoły), co zapewne czynił i za czasów pasterzowania w Łucku. Rozwijał również działalność gospodarcza, dążąc do zapewnienia należytych podstaw materialnych dla funkcjonowania poszczególnych instytucji diecezjalnych. Uczestniczył także w kształtowaniu polityki zagranicznej Wielkiego Księstwa Litewskiego – w szczególności na odcinku stosunków z zakonem krzyżackim. Mniemać można, iż zaliczał się do bliskich współpracowników Kazimierza IV Jagiellończyka.

Zmarł Jan Łosowicz wiosną roku 1481 (po 6 II) i pochowany został najpewniej w podziemiach katedry w Wilnie.

 

Krzysztof Rafał Prokop

[Krzysztof Rafał Prokop, Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec – Ostróg 2001, s. 34-35.]

[“Wołanie z Wołynia” nr 2 (81) z marca-kwietnia 2008 r., s. 48-47.]

 

 

Jan Łosowicz (1463-1468) (UA)

ЯН ЛОСОВИЧ

1463 – 1468

Ян Лосович народився в міщанській родині (принаймні так твердить його сучасник – хронікар Ян Длугош) у столиці Великого Литовського Князівства – Вільні. Коли прийшов на світ, а також його родинного кола не знаємо, тоді як пізніші дослідники геральдики приписали тому ж єпископу лицарське походження разом із гербом Розмір або Сирокомля. Невідомі також етапи його церковної кар’єри під час винесення на Луцьке єпископство. Можемо лише припускати, що він тотожний записаному в списках студентів Краківської Академії в 1442 році Янові, синові Яна з Вільна (звання бакалавра отримав у 1446 році) і з підтвердженим у березні 1462 року цим же іменем деканом Вільненського катедрального капітулу – наступником, встановленим на цій посаді в 1459 році єпископом у Луцьку Вацлавом Рачковичем. Отже, відповідно раніше Ян мав бути каноніком кафедри у Вільному.

Після смерті згаданого Вацлава Рачковича, Ян Лосович отримав від короля Казимира ІV Яґеллончика номінацію на пастиря Луцької дієцезії. Папа Римський Пій ІІ вділив йому відповідну канонічну провізію 24 січня 1463 року. Про п’ятирічне урядування Лосовича в Луцьку не маємо жодної особливої інформації. Лише відомо, що це власне він отримав від монарха в 1465 році привілей, який надає хелмінське міське право, розташованому на добрах mensae episcopalis пограниччя Підляшшя села Парчів (Порхів), яке від свого імені назвав у зв’язку з розміщенням Янова (нині Янів Підляський). Також туди переніс резиденцію пастирів Луцької дієцезії. Будучи єпископом, Ян Лосович був членом Великокняжеської ради, хоча як її член у джерелах зазначений у пізніший період – уже після переведення до Вільна.

Віленське єпископство припало йому з волі Казимира ІV Яґеллончика після смерті попереднього пастиря – Миколая Джєржковича з Солечників ( 29 вересня 1467 року). Папа Римський Павло ІІ вділив канонічну санкцію цьому переведенню 4 травня 1468 року. Урядування Яна Лосовича у Вільні тривало тринадцять років. Особливо дуже піклувався про розбудову парафіяльної сітки в дієцезії (мав на той час можливість посвятити чисельні нові костели), що робив і за часів пастирювання в Луцьку. Провадив також господарську діяльність, прямуючи до забезпечення належних матеріальних основ для функціонування окремих дієцезіальних інституцій. Брав участь також у формуванні закордонної політики Великого Литовського Князівства – особливо у період стосунків із тевтонським орденом. Можна припустити, що був одним із близьких співпрацівників Казимира ІV Яґеллончика.

Помер Ян Лосович навесні 1481 року (після 6 лютого) і був похований найімовірніше в підземеллях кафедри у Вільні.

Кшиштоф-Рафаїл Прокоп

[Krzysztof Rafał Prokop, “Sylwetki biskupów łuckich”, Biały Dunajec – Ostróg 2001, s. 34-35.]

З польської переклала

Ірина Андрощук

[“Волання з Волині ч. 2 (81) від березня-квітня 2008 р., стор. 48-47.]

 

Święta

Niedziela, Rok A, I Ósma Niedziela zwykła

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
2914824

Statystyki

Zegar